Право людини на свободу своєї думки та його межі. Міжнародно-правові гарантії реалізації права людини і громадянина на інформацію. Обмеження права на свободу слова в Україні: інтереси національної безпеки чи виправдання для політичних переслідувань.
План Вступ 1. Гарантії свободи слова 2. Обмеження свободи слова Висновок Список використаних джерел Вступ Право на свободу слова - одне з природних прав людини. Однак кожна держава в своєму законодавстві змушена вдаватись до певних обмежень прав людини, в тому числі свободи слова, заради охорони прав інших осіб, громадського порядку, суспільної моралі, державної безпеки тощо. Метою роботи є дослідження практики обмеження права на свободу слова як в Україні, так і в світі, і на основі цих досліджень зробити висновки щодо універсальних «орієнтирів», за допомогою яких слід визначати межі свободи слова. 1. Так статтею 19 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Такі міжнародні норми частіше не здатні регулювати правове становище особистості, і їх варто подавати як загальні посилання, що служать основою для подальшої деталізації й закріплення їх у національному законодавстві. Показовим є арешт СБУ українського журналіста, блогера та активіста Руслана Коцаби, якому інкримінується порушення за ч. 1 ст. 111 (Державна зрада) та ч. 1 ст. 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) КК України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
