Правовідносини та форми їх реалізації у кримінальному праві України - Автореферат

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВІДНОСИНИ ТА ФОРМИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИЗахист відбудеться 29.03.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. На підставі критичного аналізу юридичної літератури дисертант визначає поняття негативної і позитивної кримінальної відповідальності, як видів охоронних та заохочувальних кримінальних правовідносин, а також робить спробу виділити інші види охоронних і заохочувальних правовідносин у кримінальному праві України. В роботі уточнюється поняття предмету кримінально-правового регулювання, а також обгрунтовується необхідність аналізу форм реалізації кримінальних правовідносин на якісно новому, системному рівні, що дозволило автору запропонувати низку пропозицій щодо удосконалення кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності . При разрешении проблемы соотношения понятий уголовной ответственности и уголовно-правовых отношений в работе сделан вывод о том, что негативная уголовная ответственность представляет собой один из видов уголовных охранительных правоотношений, реализация которого возможна только в формах, установленных уголовным законодательством.Разом з тим, ні кримінальна відповідальність, ні кримінально-правові відносини навіть до 1958 року в якості самостійного обєкта дослідження в кримінально-правовій літературі не аналізувалися. Ситуація змінилася з прийняттям Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1958 р., коли на законодавчому рівні були диференційовані два центральних інститути кримінального права - відповідальність та покарання. Розуміння кримінального права як виключно карної галузі призвело до домінування визначень кримінальної відповідальності безвідносно до функціонального змісту цього правового інституту. Змішування стадій кримінальної відповідальності і стадій її реалізації призводить до того, що реалізація негативної кримінальної відповідальності починається вже на досудових стадіях, що неприпустимо. В дисертації аргументуються наступні положення: вперше в кримінально-правовій літературі України зроблено висновок про те, що негативна кримінальна відповідальність являє собою один з видів кримінально-охоронних правовідносин, реалізація якого можлива тільки у формах, що встановлені кримінальним законом;Проаналізувавши основні концепції негативної відповідальності, автор приходить до висновку, що вони являють собою спроби визначення цього поняття або з точки зору форми (коли відповідальність ототожнюється з покаранням, державним засудженням винного, фактичним зазнаванням несприятливих наслідків, санкцією статті Особливої частини та ін.), або з точки зору змісту (коли відповідальність трактується як елемент або зміст кримінальних правовідносин в цілому). Вихід із цього положення деякі з них вбачають у конструюванні особливих правовідносин відповідальності, які існують в рамках кримінальних правовідносин або відносин кримінальної відповідальності, діючих паралельно з ними, або кримінальна відповідальність розуміється як правовідносини, але її суть зводиться до змісту кримінальних правовідносин (до прав та обовязків сторін). Вирішуючи проблему співвідношення негативної кримінальної відповідальності і кримінальних правовідносин багато авторів відзначали також, що останні ширші за обсягом і багатші за змістом ніж перша, що негативна кримінальна відповідальність містить в собі відносини "держава - злочинець", в той час як кримінально-правові відносини включають і відносини "держава-неосудний". Проблема співвідношення негативної кримінальної відповідальності і кримінальних правовідносин має право на існування лише у тому випадку, якщо негативна кримінальна відповідальність розглядається як вид кримінально-охоронних правовідносин. Не дивлячись на деяку різницю в підходах, висновки дослідників в основному співпадають: регулятивна і заохочувальна функції не виходять за рамки охоронної і виконують по відношенню до останньої обслуговуючу роль, а отже немає підстав для розширення предмету кримінально-правового регулювання; цілком можливе виділення юридичних фактів, що мають соціально-корисний характер і кримінально-правове значення, але по відношенню до кримінальних правовідносин вони є нейтральними; на основі заохочувальних норм дійсно можуть виникати позитивні посткримінальні правовідносини, проте існувати вони можуть тільки в рамках основних правовідносин - кримінальної відповідальності, покарання, судимості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ