Характеристика законотворчості та підзаконної правотворчості у європейських правових системах континентального типу. Дослідження особливостей законотворчості і наявності суттєвих відмінностей у підзаконній правотворчості в європейських правових системах.
При низкой оригинальности работы "Правотворчість в європейських правових системах континентального типу: теоретичні та порівняльно-правові аспекти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРАВОТВОРЧІСТЬ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ТИПУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ правотворчість підзаконний європейськийРозглядається законотворчість та підзаконна правотворчість у європейських правових системах континентального типу, зясовується значна подібність законотворчості і наявність суттєвих відмінностей у підзаконній правотворчості в цих системах. Вихідними є і такі положення: субєктом має бути лише спеціально уповноважений субєкт (правотворчий орган або народ); серед основних видів правотворчості провідною є законотворчості; правотворчими повноваженнями наділяються органи державної влади та місцевого самоврядування (правотворча діяльність, яких здійснюється з метою конкретизації законодавчих актів); правотворча процедура суворо регламентована у законодавстві (чи спеціальних актах); правотворчий акт повинен мати встановлену законом форму; в ієрархії правотворчих актів найвище місце займає закон, а в ієрархії законів - конституція [1, с. В юридичній науці закони класифікують за різними критеріями: за формою вираження виділяють конституції, кодекси, основи законодавства, закони; за юридичною силою - конституції, закони, якими вносяться зміни до конституції, органічні закони, які доповнюють положення конституції, звичайні закони; за способом прийняття розрізняють закони, які приймають простою (звичайні закони) або кваліфікованою більшістю голосів (органічні та конституційні закони); за характером процедури - закони, які приймаються за звичайною процедурою, складною процедурою (як правило, органічні та конституційні закони), пришвидшеною процедурою (як правило, закони ініційовані урядом). Так, у багатьох європейських конституціях виокремлюються фінансові закони або закони про бюджет, закони, якими ратифікуються або схвалюються міжнародні договори. До третьої групи належать парламенти, в конституціях яких передбачено вичерпний перелік питань, з яких можуть прийматися закони, проте рамки з ряду питань є рухомими (Австрія, Іспанія, Італія, ФРН).
Список литературы
Луць Л.А. Сучасні правові системи світу: навч. посібник / Л.А. Луць. - Львів: Юридичний факультет ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - 247 с.
Шувалов И.И. Правотворчество в механизме управления обществом: необходимость комплексного исследования / И.И. Шувалов. - М.: Норма, 2005. - 144 с.
Любимов Н.А. Правотворчество в Российской Федерации: проблемы теории и практики: конспект лекций / Н.А. Любимов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2009. - 160 с.
Конституционное право государств Европы: учеб. пособие для студентов юрид. вузов и фак. / отв. ред. Д. А. Ковачев. - М.: Волтерс Клувер, 2005. - 320 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
