Формування і розвитку України як суб’єкта міжнародних відносин з найдавніших часів і до нашої доби. Правосуб’єктність Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. Правоздатність і дієздатність в добу Гетьманщини, Української Народної Республіки.
12.00.01-теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана у відділі проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Гуренко-Вайцман Марина Миколаївна, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права кандидат юридичних наук, доцент Захист відбудеться 26.03. 2009 року о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053 м.На сучасному етапі розвитку державності Україна намагається будувати відносини з іншими країнами на засадах рівності, відкритості та багатовекторності. Після тривалої відсутності можливостей проводити власну усвідомлену зовнішню політику у відповідності до потреб та захисту інтересів свого народу, бути активним і незалежним учасником міжнародних організацій, структур та альянсів, наша держава нарешті здобула право на самовизначення, а відтак і можливість бути повноправним субєктом міжнародних відносин. Однією із основних цілей міжнародно-правової діяльності України на сучасному етапі є ствердження її в очах світової політичної спільноти в якості самостійного і незалежного гравця на міжнародній арені, підвищення власного авторитету як держави, що проводить послідовний, виважений, аргументований та прогнозований поступ. Це дисертаційне дослідження, в якому висвітлені процеси зародження, становлення та розвитку діяльності України як субєкта міжнародних відносин на різних етапах існування її державності, зможе стати в нагоді при визначенні векторів її міжнародної політики та логічно і обгрунтовано поєднає цілеспрямований поступ до визначеної мети відповідно до потреб утвердження статусу нашої держави на міжнародній арені та задоволення інтересів численних груп її населення. Мета дисертаційної роботи полягає у проведенні комплексного дослідження безперервної еволюції України як субєкта міжнародних відносин у часово-просторовому континуумі і обґрунтуванні поступовості і впливів реалій та перспектив подальшого розвитку України як субєкта міжнародних відносин.У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність дослідження формування і розвитку України як субєкта міжнародних відносин, визначено мету, завдання, обєкт і предмет дослідження, обґрунтовано методологічну основу, сформовано головні положення, що становлять новизну дисертаційного дослідження, визначено наукове та практичне значення його результатів, вказано на апробацію та публікації його результатів. У розділі 1 "Історіографія та методологія дослідження становлення і розвитку України як субєкта міжнародних відносин" встановлено ступінь дослідження питання становлення і розвитку України як субєкта міжнародних відносин, проаналізовано наукову літературу, присвячену досліджуваній проблемі та висвітлено методологію, яку застосовував автор у своєму дослідженні. "Історіографія дослідження формування і розвитку України як субєкта міжнародних відносин" автор дійшов висновку, що історіографію дослідження можна хронологічно поділити на чотири періоди: 1) XVII - перша половина ХІХ століть; 2) друга половина ХІХ - початок ХХ століть; 3) 20-і - 80-і роки ХХ століття; 4) 90-і роки ХХ століття - початок ХХІ століть. Для періоду другої половини ХІХ - початку ХХ століть характерними була деяка підтасовка фактичного матеріалу та аргументацій, що було повязано із реакційною внутрішньополітичною ситуацією в Російській імперії та прагненням заборонити все українське. Встановлено, що в давньоукраїнських джерелах ("Густинському"літописі (XVI ст.), "Історії Русів"(XVIII ст.) та деяких інших) зазначається, що Україна як субєкт міжнародних відносин була добре відома ще у сиву давнину.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
1. Сокуренко О.Д. Київська Русь як субєкт міжнародних відносин у ІХ-ХІ ст. / Сокуренко О.Д. // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №7 (139). - С.19-22.
2. Сокуренко О.Д. Становлення України як суверенного субєкта міжнародних відносин (1990-1991 рр.). / Сокуренко О.Д. // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 8 (140). - С.155-160.
3. Сокуренко О.Д. Розвиток правоздатності та дієздатності України як субєкта міжнародного права в міжнародних відносинах (1991-1994 рр.) / Сокуренко О.Д. // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №9 (141). - С. 33-37.
4. Сокуренко О.Д. Україна як субєкт і обєкт міжнародних відносин у другій половині XVII-XVIII ст. / Сокуренко О.Д. // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 10 (142). - С.56-60.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
