Правопорушення на транспорті - Курсовая работа

\Зміст Вступ Розділ 1. Правопорушення на транспорті: поняття та види 1.1 Поняття та склад транспортних правопорушень 1.2 Класифікація правопорушень на транспорті Розділ 2. Санкції за порушення правових відносин на транспорті 2.1 Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті 2.2 Особливості кримінальної відповідальності за транспортні злочини 2.3 Особливості цивільно-правової відповідальності на транспорті Розділ 3. Особливості відповідальності за транспортні правопорушення у деяких зарубіжних країнах Висновки Список використаних джерел Вступ На сьогоднішній день важко уявити життя сучасної людини без існування транспорту, кожного дня мільйони громадян користуються послугами громадського транспорту, таксі, літаками, залізничним і трубопровідним транспортом, морським і річковим. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей. Відповідно до статті 21 Закону України Про транспорт, єдину транспортну систему України становлять: · транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); · промисловий залізничний транспорт; · відомчий транспорт; · трубопровідний транспорт; · шляхи сполучення загального користування. Характерною особливістю є звязок з транспортним засобом, взаємодіючи з яким, або знаходячись у сфері дії якого людина скоює таке правопорушення. Складність даної проблеми обумовлена, по-перше, існуванням різноманітних видів транспортних засобів, які використовуються людиною; по-друге, відсутністю єдиного поняття транспортний засіб в технічній і юридичній літературі; по-третє, конструктивними особливостями адміністративно-правових і кримінально-правових норм, що містять різні критерії оцінки транспортних засобів як ознаки відповідних складів правопорушень; по-четверте, встановленням відповідальності за порушення правил безпеки у відношенні не тільки механічних, але і у ряді немеханічних транспортних засобів. Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження: 1. визначити суть поняття правопорушення на транспорті та дослідити класифікацію таких правопорушень; 2. визначити склад транспортних правопорушень; правопорушення транспорт санкція відповідальність 3. проаналізувати особливості юридичної відповідальності за порушення правових відносин на транспорті; Об’єктом дослідження є законодавство та наукова доктрина, яка стосується даного питання. Ці взаємозв’язки суб’єктів розуміються у юридичній літературі як правова поведінка. Виходячи із опрацьованої літератури, ми пропонуємо наступне визначення поняття транспортне правопорушення - це суспільно небезпечне (шкідливе, протиправне, винне) діяння деліктоздатного субєкта, яке передбачено нормами чинного законодавства, і яке тягне за собою юридичну відповідальність. Об’єктом транспортних правопорушень є суспільні відносини у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, а також своєчасного, гарантованого переміщення пасажирів, вантажів і багажу. В основі всіх правопорушень є загальна ознака, якою виступає їх суспільна небезпека. Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Кундрик Р.С. у навчальному посібнику Транспортне право дещо розширюють класифікацію правопорушень на транспорті: · кримінальні злочини; · адміністративні проступки; · цивільно-правові делікти; · дисциплінарні проступки [26]. На думку В.К. Колпакова та О.В. Кузьменко, слід поділяти нормативні підстави за їх змістом на матеріально-правові, адміністративно-процесуальні, організаційні [10, с.132]. З цього приводу ми підтримуємо позицію В.М. Пальчинкової, яка стверджує, що виходячи з того, що безпека людини, її життя, здоров’я, власність завжди є рівновеликими цінностями, і коли вони пошкоджуються однаковими за рівнем суспільної небезпеки злочинами проти безпеки руху та експлуатації транспорту, види та розміри покарань за них мають передбачатися однаковими [14].