Правообмеження у державній службі України - Автореферат

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗахист відбудеться 11 липня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м. Визначаються поняття та правова природа правообмеження, співвідношення поняття "правообмеження" з поняттями "обмеження" і "заборона", виокремлюються широке і вузьке розуміння правообмеження. Проводиться порівняльний аналіз правообмежень, передбачених Законами "Про боротьбу з корупцією" і "Про засади запобігання та протидії корупції". 2) правовым регулированием: а) общие (предусмотренные Конституцией Украины и Законом "О государственной службе"); б) специальные (предусмотренные законами, регулирующими отдельные виды государственной службы);Розбудова демократичної правової соціальної держави Україна передбачає подальший розвиток інституту державної служби як важливого інструмента формування та реалізації державної політики, управління державою, забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Державна служба є ключовим елементом державного управління, від ефективного функціонування якого залежить послідовний і сталий розвиток держави. Важливим чинником комплексного публічного соціально-правового інституту державної служби є правообмеження, які, з одного боку, створюють відповідний державно-правовий режим доступу і проходження державної служби, а з іншого - є основними критеріями здійснення кадрової політики в Україні. Сучасне законодавство про державну службу не повною мірою регламентує питання щодо поняття, видів, процедури реалізації і дотримання обмежень у державній службі, не визначає чіткого переліку таких обмежень. Водночас, адаптація інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу, удосконалення чинного законодавства про державну службу, насамперед, прийняття Закону "Про засади запобігання та протидії корупції" зумовлює необхідність переосмислення ряду науково-теоретичних положень як щодо інституту державної служби в цілому, так і щодо правообмежень у державній службі, зокрема, створення відповідного режиму функціонування державної служби.Перший розділ "Теоретико-правові засади правообмежень у державній службі в Україні" містить три підрозділи, в яких досліджуються історіографія проблематики, правове регулювання правообмежень у державній службі, питання поняття і сутності правообмежень, їх місце і роль у структурі комплексного правового інституту державної служби. Андреєвський одним із перших у рамках службової карєри виокремив такі етапи: 1) вступ на державну службу; 2) статус державних службовців; 3) припинення державної служби і визначив систему умов, які мають бути встановлені державою для осіб, які бажають вступити на державну службу. Пахомовим, який виокремив таку визначальну ознаку посадової особи, як "субєкт державно-владних повноважень", запропонував визначити державну службу як оплачувану за посадою роботу в державному апараті, вперше висловив ідею прийняття адміністративного законодавства про державну службу. Зроблено висновок, що структуру законодавства про обмеження у державній службі становлять: Конституція України, Закони ("Про державну службу", "Про боротьбу з корупцію", спеціальні закони, що регламентують окремі види державної служби), підзаконні нормативні акти. Основну увагу приділено Закону "Про державну службу", який, власне, й передбачає основні обмеження як при вступі на державну службу (ст.У висновках сформульовано найбільш суттєві результати та положення дослідження, наведено теоретичні узагальнення та авторські пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства стосовно обмежень у державній службі. Єлістратов, праці яких аналізуються у підрозділі; 2) радянський період (1917-1991 рр.) - характеризується тим, що протягом майже століття питання інституту публічної служби пройшло досить складний, розмаїтий, суперечливий та скачкоподібний шлях становлення наукової думки щодо державної служби: від повного заперечення - до визнання, від знищення законодавства про державну службу - до його створення, від законодавчого ігнорування самого терміна "державна служба" - до його нормативного визначення. Саме в цей період набули розвитку обмеження у державній службі. Визначено, що структуру законодавства щодо обмежень на державній службі визначають: 1) Конституція України; 2) Закони "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцією", спеціальні закони, які регламентують окремі види держаної служби ("Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осі

Основний зміст роботи