Наступ примітивізму та архаїчних цінностей - одна з найбільш важливих загроз українській державності та світовому правопорядку. Критика як інструмент діагностики соціокультурного стану суспільства через призму природно-правових ідеалів Нового часу.
Інтерпретація права як феномену культури, що її запропонував автор цих рядків у філософсько-правовому ракурсі в низці праць, зокрема й у монографічному дослідженні [1], викликала не тільки жвавий інтерес (насамперед у вигляді рецензій [2; 3; 4; 5; 6]), а й досить жорстку критику: передусім це стосується детального обговорення монографії на засіданні Харківського юридичного товариства (15.12.2015) та захисті висунутих ідей у вигляді дисертації (13.03.2017), а також обговорення окремих положень на понад 100 конференціях та інших наукових заходах протягом 1996-2016 років. З одного боку, воно спирається на досягнення вітчизняної філософсько-культурологічної думки (переважно київської філософсько-антропологічної школи), а з іншого на запропоноване автором розуміння, що базується на класичному етимологічному та феноменологічному ракурсі розгляду поняття cultura, що Ґрунтується як на давньогрецьких коріннях (від Аристотелевого вчення про душу тощо), так і на корінні латинському (зокрема й Цицеронове фактичне поєднання з філософією як «оброблянням душі» [7]). Стосовно нього дещо пізніше, але насамперед про самі ці оцінки, що відрізнялися не тільки різноспрямованістю, а й нерідко спрямованістю протилежною одна одній, і, якщо надто коротко, були про питання розуміння тексту як наслідку такого методологічного підходу (сукупності методів): юристи звертали увагу на, як на їхню думку, надмірну складність; філософи ж на певні спрощення, що є результатом звернення до методів, розроблених переважно ще в минулому столітті. Складність такого напряму роботи полягає не тільки в розмежуванні з іншими підходами, що мають також методологічний статус (наприклад, антропологічний), а й у переосмисленні деяких конкретних наукових методів як складових підходу культурологічного (наприклад, методу критичного раціоналізму). Головне в обґрунтуванні доцільності постановки проблеми про право як феномен культури полягає в тому, що апеляції до людського, оскільки культура є тільки людським надбанням, дозволяє, з одного боку, спиратися на суто людські характеристики істоти, відомої як homo sapiens, тобто, такі, які є відсутніми в інших істот, а з іншого боку, уже методологічного, дозволяє відокремити підхід культурологічний від антропологічного, оскільки останній має враховувати всі, охоплюючи й, наприклад, афективні, характеристики цієї істоти.
Список литературы
1. Литвинов О.М. Право як феномен культури: спроба філософського осмислення. Луганськ: Янтар, 2014. 800 с.
2. Козловський А. Новий погляд на право як феномен культури: український ракурс у контексті філософії права Нового часу. Вісник національної академії правових наук України. 2015. № 4 (83). С. 121-125.
3. Розовський Б.Г. Після прочитання книжки про право в культурі: а чи є право у філософії права? (Полемічні розмірковування Б. Розовського щодо деяких положень монографії О. Литвинова «Право як феномен культури: спроба філософського осмислення»). Філософія права і загальна теорія права. 2015. № 1-2. С.500-511.
4. Єременко О. Право і безправя. Роздуми над книгою Олександра Литвинова «Право як феномен культури: спроба філософського осмислення». Sententiae: наук. праці Спілки дослідників модерної філософії. 2015. № 1-2 (XXXII-XXXIII). С. 190-196.
5. Рашидов С.Ф. Про особливості української національної філософії права в культурологічному втіленні з громадянської точки зору. Киевский центр межкультурной коммуникации. URL: Salam.center / articles / retsenziya-namonografiyu-aleksndra-litvinova.html
6. Шаповал В.М. [Рецензія]. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України. 2016. № 2 (73). С. 209-210. Рец. на кн.: О.М. Литвинов «Право як феномен культури: спроба філософського осмислення»: монографія. Луганськ: Янтар, 2014. 800 с.
7. Цицерон Марк Тулий. Тускуланские беседы.
8. Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): матеріали Першого всеукр. круглого столу (Львів, 16-17 вересн. 2005 р.). Львів: Край, 2006. 476 c.
9. Литвинов О.М. Україна: світ повсякденності як основа праворозуміння (щодо феноменологічних підмурків антропології права). Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан,проблеми, перспективи): статті учасників VII Міжнародного «круглого столу» ( Львів, 9-10 грудн. 2011 р.). 2-е вид., випр. та доп. Львів: Галицький друкар, 2012. С. 321-340.
10. Богачов А. Від перекладача. Філософія сьогодні. Розмови з Ульрихом Беком, Гансом-Ґеоргом Ґадамером, Юргеном Габермасом, Гансом Йонасом, Отфридом Гьофе, Віторіо Гьосле, Ричардом Рорті та іншими. Пер. з нім. А.Л. Богачова. Київ: Альтерпрес, 2003. С. 5-6.
11. Литвинов О.М. Право як феномен культури: автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.12. Харків, 2017. 43 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
