Дослідження проблем правового регулювання права територіальної громади села на землю. Обґрунтування висновків щодо земельної правосуб"єктності територіальної громади села на землю, правових форм здійснення та захисту права територіальної громади села.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукОсобливе значення земля має для ефективного функціонування територіальних громад сільських населених пунктів, в яких виступає не тільки обєктом нерухомого майна, операційним базисом для розселення людей, а й важливим засобом формування життєвого середовища для сільського населення. Якщо, наприклад, протягом 1992-2001 років сільські ради мали право розпоряджатися не лише землями в межах сіл, а й за їх межами, то з введенням в дію з 1 січня 2002 року Земельного кодексу України повноваження сільських рад обмежені лише землями сільських населених пунктів. Крім того, до цього часу основним субєктом у здійсненні прав на землі сіл на практиці є сільські ради, які в більшості випадків діють як представники державної влади, а не як представники сільських територіальних громад, що негативно позначається на реалізації прав та законних інтересів останніх у сфері використання земель. Запропоноване концептуальне розуміння права територіальної громади села на землю як категорії, що включає: 1) право комунальної власності на землю; 2) право управління землями як комунальної власності, так й іншими землями населеного пункту села; 3) право контролю за діяльністю сільської ради в галузі земельних відносин; 4) право впливу на визначення правового режиму земель за межами населеного пункту. Сформульовано доцільну систему функцій здійснюваного територіальними громадами села та сільськими радами управління землями комунальної власності й землями в межах населеного пункту села, яка включає: а) планування використання земель, визначення цільового призначення земель, здійснення зонування земель населеного пункту; б) проведення інвентаризації та моніторингу земель; в) здійснення обліку земель; г) ініціювання та затвердження нормативної грошової оцінки земель; ґ) здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель; д) вирішення земельних спорів.Після здобуття Україною незалежності та проведення економічної реформи обєктами дослідження українських вчених стали питання підстав набуття комунальної власності на землю, аналізу змісту та форм здійснення права територіальної громади села на землю, управління землями в межах населеного пункту, зокрема, землями комунальної власності. “Генезис права територіальної громади села на землю на теренах України” присвячено аналізу історичних форм існування права територіальної громади села на землю. “Земельна правосубєктність територіальної громади села” присвячено дослідженню основних рис територіальної громади села як субєкта права комунальної власності на землю та субєкта права управління землями комунальної власності і землями сільського населеного пункту загалом, а також прилеглими до села землями. На підставі проведеного дослідження дисертант пропонує виділяти в системі земельних прав територіальної громади села такі права: 1) право комунальної власності на землю; 2) право управління землями як комунальної власності, так і земель населеного пункту села; 3) право контролю за діяльністю сільської ради в галузі земельних відносин; 4) право впливу на визначення правового режиму земель за межами населеного пункту. “Підстави набуття і порядок здійснення територіальною громадою села права власності на землю” присвячено систематизації й характеристиці підстав набуття територіальною громадою села права власності на землю, а також аналізу порядку здійснення повноважень власника землі територіальною громадою села.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці та формулюванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання права територіальної громади села на землю. Обєктом права територіальної громади села на землю є як індивідуально визначені земельні ділянки, так і землі, межі яких не встановлені у передбаченому законодавством порядку (землі запасу, землі загального користування, земельні частки (паї), право на управління та розпорядження якими належить відповідним територіальним громадам та органам місцевого самоврядування. Уявляється доцільним закріплення у чинному законодавстві України поняття територія територіальної громади села, яким має бути позначена територія у межах населеного пункту села та за його межами (розпайовані землі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарські землі загального користування (громадські пасовища, сіножаті, інші сільськогосподарські землі) та землі санітарно-захисної зони сільського населеного пункту). Територіальна громада села як субєкт права комунальної власності на землю має субєктивне право на прийняття рішень щодо визначення юридичної долі земель територіальної громади села.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы