Право та політика: їх політика, значення та взаємозв’язок - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Теорія держави і права» за напрямом 6.030401 «Правознавство» на тему: «Право та політика: їх політика, значення та взаємозвязок»Але, будучи наповненим реальним, конкретним змістом, право виконує інструментальну, регулятивну роль у державно-організованому суспільстві і в силу цього є також предметом вивчення галузевих юридичних наук. Ця самостійність дозволяє йому впливати на політику, встановлювати межі соціально значимої діяльності держави, гарантувати суспільство від узурпації політичної влади. У процесі історичного розвитку суспільства ступінь використання права була різною. Однак в міру ускладнення суспільного життя, вдосконалення самого права і його можливостей спостерігається стійка тенденція до підвищення ролі права у всіх сферах діяльності людини. Воно може виражатися і в надлишковій використанні тієї чи іншої форми (коли видаються численні правові акти одного рівня, суперечать один одному, коли проводиться необґрунтоване паралельне регулювання родинних відносин тощо) або в урегульованості за змістом (коли здійснюється непотрібне, необґрунтоване юридичне втручання в суспільне життя).Але, як було відзначено, з часом розуміння права змінювалося. Право має регулятивну природу, його суспільне призначення - регулювати (тобто впорядковувати) суспільні відносини. Право має загально соціальну сутність, служить інтересам всього суспільства, забезпечує організованість, впорядкованість, стабільність і розвиток соціальних звязків. Таким чином, право має регулятивну загально соціальну сутність, що виражає стабілізацію й упорядкування суспільних відносин шляхом узгодження поведінки їхніх учасників [1,с. Гносеологічна (пізнавальна) - право саме виступає як джерело пізнання зафіксованих у ньому закономірностей розвитку суспільства, основних культурних надбань, програмних цілей тощо.Даля слово «політика» тлумачиться як наука державного управління, наміри государя, імператора, образ його дій тощо. Сучасне тлумачення політики ґрунтується на тому , що це - поняття, яке визначає відносини, погляди, концепції, дії у звязку з певним державним центром і є сферою діяльності, що виникає в соціально диференційованому суспільстві за існування держави. Таким чином, можна стверджувати, що політика зароджується разом із виникненням держави й існує разом із нею[12,с.7]. Це виявляється насамперед у повсякденному житті, коли політикою називають будь-яку цілеспрямовану діяльність: мистецтво управління суспільством, громадську активність, сферу задоволення амбіційних і користолюбних прагнень людей тощо. Саме тому побутують різні наукові тлумачення, в яких політика постає як одна зі сфер життєдіяльності суспільства; система певних суспільних відносин, взаємодія класів, націй, держав між собою і з владою; сукупність дій, заходів, установ, за допомогою яких узгоджуються інтереси різних верств населення; прагнення здобуття і використання державної влади, цілеспрямованого впливу на неї; участь у справах держави, у визначенні форм, завдань, змісту її діяльності; наміри, мета і способи дій правлячої еліти та її оточення; прояви хитрощів, обережності, таємничості, ухилянь, обачності.право політика суспільствоНорма права - це загальнообовязкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу. Нормі права, як частині системи, в тій чи іншій мірі властиві ознаки, які має право, тому їй можна дати визначення схоже за своїм значенням із визначенням права. Правові норми - це правила поведінки або діяльності, які мають формально визначений (писаний) характер, встановлюються державою або окремими її органами, органами місцевого самоврядування або загальновизнані всім суспільством чи прийняті на загальнодержавних і місцевих референдумах, які мають офіційний характер; є загальнообовязкові для всього населення і державних органів, охороняються державою або суспільством від порушень, виражають юридичні права і обовязки учасників суспільних правовідносин, встановлюють дозволену і заборонену поведінку і діяльність, міру свободи і відповідальності, стимулюють і заохочують субєктів до правомірної діяльності (або навпаки, якщо вони свавільні і волюнтаристські) і направлені на регулювання і охорону суспільних відносин і соціальних цінностей. Норми права виражаються в різних нормативно-правових актах, в т. ч. і, законах держави, в нормативно-правових договорах, в міжнародно-правових договорах, ратифікованих ВРУ, в правових прецедентах, в правових звичаях, в правосвідомості суспільства і в інших формах, які прийняті в суспільстві і державі[11,с.6].

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ТА ПОЛІТИКИ

1.1 Поняття, значення та функції права

1.2 Поняття, значення та функції політики

2. ВЗАЄМОЗВЯЗОК ПРАВА ТА ПОЛІТИКИ

2.1 Взаємодія правових та політичних норм

2.2 Правова і політична свідомість

2.3 Порівняльна характеристика права та політики

3. РОЛЬ ПРАВА ТА ПОЛІТИКИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ