Право приватної власності на землю в Україні - Магистерская работа

Право приватної власності на землю в УкраїніВажливим елементом процесу перебудови, реформування та демократизації всіх сфер суспільства в Україні стало формування правової держави, яка покликана забезпечити виконання конституційного принципу верховенства та забезпечувати недоторканність і захист важливих соціальних та економічних цінностей, прав людини і громадянина. Протягом останнього десятиліття українська держава приділяла максимальних зусиль для того щоб правова база регулювання відносин власності була приведена до відповідності з вимогами чинної ситуації в економіці та нормами міжнародного законодавства. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року та новий Цивільний кодекс України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, значне місце відвели правовому регулюванню відносинам власності. Необхідно зазначити, що протягом останніх років в основу ринкових перетворень в агропромисловому комплексі України була покладена програма роздержавлення і приватизації, а для сільськогосподарських підприємств - створення нових господарських структур на засадах приватної власності на майно і землю. За радикальністю основного змісту нового Земельного Кодексу, багатьма його загальними та спеціальними новелами можна стверджувати, що він охарактеризував новий етап у розвитку відносин власності саме на землю в України.правовий земля приватна власністьСучасна нормативна-правова база регулювання відносин власності в Україні формувалась протягом багатьох років під впливом колишньої соціалістичної системи управління. Основоположники марксизму-ленінізму визначили основні ознаки особистої власності і її місце в економічній системі при соціалізмі, розглядаючи таку власність як індивідуальну форму привласнення результатів своєї праці з метою задоволення особистих потреб. Як правило, громадянам заборонялося набувати у власність засоби виробництва, встановлювалися обмеження щодо використання особистої власності з метою одержання від неї доходів тощо. Наприклад в науковій праці «История государства и права Украинской ССР» періодизація становлення держави і права в Україні була сформульована таким чином: 1) «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції і створення Української радянської держави і права»; 2) «Державний устрій і право Радянської України в умовах іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни»; 3) «Радянська держава і право в період відновлення народного господарства»; 4) «Радянська держава і право в період соціалістичної індустріалізації країни і підготовки суцільної колективізації сільського господарства»; 5) «Держава і право в період наступу соціалізму по всьому фронту. Застосовані в обох випадках методи щодо періодизації розвитку правової системи СРСР і України не можуть бути повною мірою використані при висвітленні проблем права власності громадян, оскільки законодавство про власність не завжди зазнавало істотних змін при переході від одного до іншого соціально-політичного етапу соціалістичного будівництва.(в первісній редакції) і в Законі України «Про власність» сформувався новий правовий інститут, який встановлював умови і порядок надання землі громадянам у довічне успадковувань володіння, який, однак, не набув необхідної правової завершеності у звязку з введенням Законом від 30 січня 1992 р. поряд з державною колективної і приватної форми власності на землю. Насамперед ці особливості полягають в тому, що обєктом права власності є не земля взагалі як фізичний обєкт матеріального світу, а земельна ділянка як правова категорія з чітко окресленими межами. На відміну від інших обєктів права власності, щодо яких власник вправі здійснювати будь-які дії (змінювати місцезнаходження, споживати, навіть знищувати чи псувати), земельна ділянка має використовуватися лише відповідно до її цільового призначення (для сільськогосподарського виробництва, забудови тощо), власник неповинен завдавати їй шкоди, знищувати чи псувати її під страхом застосування до нього санкцій. Відповідно до земельного та приватизаційного законодавства громадянам України було надано право одержати безоплатно у власність такі розміри земельних ділянок: до 0,6 га - для ведення особистого підсобного господарства в межах населених пунктів; до 0,25 га в сільських населених пунктах, до 0,15 га в селищах міського типу (членам колективних сільгосппідприємств - до 0,25 га, а в містах - до 0,1 га) - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; до 0,12 га - для ведення садівництва; до 0,1 га - для індивідуального дачного будівництва; до 0,01 га - для будівництва індивідуальних гаражів. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам» було передбачене виникнення права власності на землю на підставі паювання земель сільськогосподарських колективних підприємств, сільськогосподарських колективів, сільськогосподарських акціонерних товариств та інших сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність.

Зміст

Вступ

Розділ І. Економічні і правові основи власності на землю в Україні

1.1 Законодавче регулювання права власності на землю

1.2 Обєкти права приватної власності на землю

1.3 Субєкти права приватної власності на землю та їх правовий статус

Розділ ІІ. Правовий режим використання землі, що знаходиться у приватній власності

2.1 Виникнення права приватної власності на землю

2.2 Володіння, користування та розпорядження землею суб”єктами приватного права

2.3 Припинення права приватної власності на землю

Розділ ІІІ. Проблематика регулювання відносин власності на землю в Україні

3.1 Юридичні колізії в сфері регулювання приватної власності на землю

3.2 Вирішення земельних спорів, що виникають із права власності на землю

Висновки

Список використаних джерел