Поняття та умови набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення, його місце в системі права України. Строки чинності даного права, його об"єкти. Зарубіжний досвід встановлення особливих характеристик товарів, затвердження їх опису.
Дипломна робота ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ 1.1 Поняття права інтелектуальної власності на географічне зазначення та його місце в системі права України 1.2 Джерела права інтелектуальної власності на географічне зазначення РОЗДІЛ 2. Реалізація державної політики щодо подолання цих труднощів передбачає активізацію інтелектуального потенціалу нації, інтелекту талановитих людей. Також Україна прагне бути рівноправним учасником світових процесів, брати участь у міжнародній торгівлі, відповідно вимагає до себе поваги і від світової спільноти. Як відомо, соціально-економічний розвиток країни значною мірою залежить від створення та ефективного використання різноманітних обєктів інтелектуальної власності, що виникають у результаті використання людиною свого інтелекту, знань та досвіду. Однією з його складових є людський капітал, який формується із сукупності знань, професійних практичних навичок та творчих здібностей персоналу будь-якої організації. Іншими складовими інтелектуального капіталу є технічне і програмне забезпечення, організаційна структура, патенти, торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування, географічні зазначення тощо. Разом з ефективною охороною інтелектуальної власності це потребує формування відповідного механізму правомірного використання та захисту таких ринкових обєктів промислової власності, як комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки, географічні зазначення, що є необхідними атрибутами товарів і послуг та широко використовуються у комерційній, підприємницькій, виробничій та зовнішньоекономічній діяльності підприємств і організацій. Позначення товару географічною вказівкою місця його походження є гарантією наявності в товарі особливих, неповторних властивостей, зумовлених місцем його виробництва. Детальному аналізу підлягають питання правової природи цього конче важливого для економіки обєкта інтелектуальної власності, проблеми його правового регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу. Це важливо і для отримання Україною статусу повноправного члена Європейського співтовариства та Світової організації торгівлі. Адже вимоги міжнародних угод та конвенцій, до яких Україна приєдналась у сфері інтелектуальної власності, зумовлюють необхідність забезпечення умов її вступу до СОТ, прискорюють процеси інтеграції до ЄС та приєднання до інших міжнародних структур, повязаних з охороною прав на обєкти інтелектуальної власності, зокрема на географічні зазначення, розширення двостороннього співробітництва з патентними відомствами та відповідними організаціями зарубіжних країн. Актуальним залишається питання приведення українського законодавства у цій галузі у відповідність до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та законодавчих актів Європейського Союзу. Окремі аспекти правової охорони географічного зазначення як обєкту права інтелектуальної власності розглядалися у працях таких українських правознавців як Бошицький Ю. Л., Підопригора О. А., Підопригора О. О., Харитонов Є.О., Шевченко Я. М., Шишка Р.Б. Цих питань торкалися й практики - Андрощук Г. О., Дармограй І., Дмітрієва С., Кожарська І., Медвєдєв А., Паладій М. В. та ін. Виходячи з вищевикладеного метою даного дослідження є комплексне вивчення та теоретичне обґрунтування особливостей права інтелектуальної власності на географічне зазначення його змісту, захисту та охорони. Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання: · проаналізувати поняття права інтелектуальної власності на географічне зазначення у законодавстві України та у міжнародній практиці; · визначити види та особливості суб’єктів та об’єктів права на географічне зазначення; · дослідити проблеми набуття та зміст чинності права інтелектуальної власності на географічне зазначення; · висвітлити основні способи охорони та захисту права на географічне зазначення. Предметом дослідження є юридична природа права на географічне зазначення та сфера його правової охорони. Відповідно до мети та завдань дипломного дослідження у роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання та дослідження правових явищ, повязаних із охороною та використанням географічних зазначень. Серед них - Конституція України [1], Цивільний кодекс України [6] (далі ЦК), Господарський кодекс України [5], Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»[15], Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [17]та інші. При написанні дипломної роботи крім вказаних вище, були використані наукові праці українських та російських вчених, а саме, праці Галянтича М.К., Горленко С.О., Грибанова В. П., Гришаєва С.П., Джермакяна В. А., Калятина В. О., Камишанського В. П., Маміофи Є. І., Святоцького А. Д., Сергєєва О. П., Скловського К. І., Толстого Ю. К., Фінкеля М. К. В дипломній роботі було також використано праці провідних іноземних дослідників зазначеної проблематики як Аудє Ж.,
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
