Аналіз конституційного права громадян України збиратися мирно, без зброї з теоретичної точки зору та в контексті його реалізації. Суть проблемних аспектів реалізації відповідного права в контексті його забезпеченості на території Російської Федерації.
ПРАВО НА МИРНІ ЗІБРАННЯ: ВІД АВТОРИТАРИЗМУ ДО ДЕМОКРАТІЇЦивілізаційний вибір української громади, що обумовлено євроінтеграційними процесами, є основним орієнтиром у розвитку, а європейські цінності є стандартом, якого бажає досягти українська нація, саме необхідність в утвердженні та укріпленні інституту базових прав людини і громадянина підкреслює актуальність визначеної теми. Основним Законом громадянам гарантовано, зокрема, право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги і демонстрації, про проведення яких вони завчасно сповіщають органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування [1]. Для досягнення поставленої мети ми спробуємо вирішити ряд дослідницьких завдань, а саме: проаналізувати стан нормативного регулювання відповідного питання в Україні, вивчити ефективність участі в цьому процесі вітчизняних органів Конституційної юстиції, дослідити досвід Російської Федерації в аспекті вирішення аналогічних проблем та, спираючись на отримані дані, сформувати окремі авторські рекомендації щодо удосконалення національного механізму реалізації права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Виконання вказаних завдань буде досягнуто через аналіз нормативно-правових актів різної юрисдикції, зокрема Конституції України, рішень Верховного та Конституційного Судів України та Конституційного Суду Російської Федерації, а також Законів та підзаконних нормативно-правових актів, що стосуються питань забезпечення права громадян на мирні збори. 92 Основного Закону виключно Законами України визначаються права та свободи людини і громадянина, гарантії їх реалізації [1], а Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР», хоч і є актом, що фактично уособлює механізм реалізації цього права в Україні на підставі право-наступництва, але не володіє необхідною юридичною силою.Отже, підводячи підсумки проведеного дослідження на підставі проаналізованих зарубіжних та національних нормативно-правових актів, рішень органів Конституційної юрисдикції та судової статистики, слід констатувати, з одного боку, закріпленість в Конституції України та законодавстві Російської Федерації права збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги та інші різноманітні мирні заходи відповідає європейським традиціям. А з іншого боку, найбільш вдало, на нашу думку, всебічно і якісно забезпечено процес реалізації цього права саме у законодавстві України, адже, незважаючи на наявність спеціального закону в Російській Федерації, що забезпечує відповідне право, механізм його реалізації частково нівелюється.
Вывод
Отже, підводячи підсумки проведеного дослідження на підставі проаналізованих зарубіжних та національних нормативно-правових актів, рішень органів Конституційної юрисдикції та судової статистики, слід констатувати, з одного боку, закріпленість в Конституції України та законодавстві Російської Федерації права збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги та інші різноманітні мирні заходи відповідає європейським традиціям.
А з іншого боку, найбільш вдало, на нашу думку, всебічно і якісно забезпечено процес реалізації цього права саме у законодавстві України, адже, незважаючи на наявність спеціального закону в Російській Федерації, що забезпечує відповідне право, механізм його реалізації частково нівелюється.
В Російській Федерації, поширеною є тенденція систематичних намагань органів влади та самоврядування до недопущення проведення такого роду заходів. Також слід акцентувати увагу на тому, що, хоч на території Російської Федерації і діє закон, який регламентує вказані відносини, на основі отриманих даних виявилось, що він не регулює в належній мірі вказані питання.
Важливою особливістю в забезпеченні права громадян збиратись мирно, без зброї також є роль національних органів Конституційної юстиції, яка полягає у праві тлумачити норми Основного Закону та проводити перевірки національних нормативно-правових актів на відповідність Конституції. На наш погляд, для вирішення відповідного завдання в Україні є необхідність прийняття спеціального закону, що регулював би цю сферу відносин.
Практичні рекомендації щодо створення спеціального Закону України, які пропонуються нами, спрямовані на вирішення вже існуючих проблем національного та міжнародного рівня, серед яких: розробка визначеної термінології з відповідним науковим обґрунтуванням зазначених у Конституції України понять; розвязання тенденції до заборони на проведення таких зібрань органами влади; розробка положень спеціального Закону таким чином, щоб процедура «сповіщення» не зводилась нанівець та не перетворювалась у «дозвільну»; уточнення поняття «завчасність» в аспекті подання заяви про проведення мирного заходу; конкретний перелік заборон щодо осіб, які не мають права брати участь у таких заходах, та місць, де їх проводити не можна. Також, на нашу думку, належної уваги вимагає механізм забезпечення громадського порядку під час проведення відповідних заходів. конституційний право мирний зброя
Список литературы
1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 2-го скликання від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.
2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: . gov.ua/laws/show/280/97-вр.
3. Закон України «Про органи самоорганізації населення» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: . gov.ua/laws/show/2625-14.
4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 5. Куйбіда Р. Свобода мирних зібрань у практиці адміністративних судів (аналітичний огляд судової практики за 2010-2014 рр.) / Р. Куйбіда, М. Середа // Центр політико-правових реформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.pravo.org.ua/images/documents/Свобода мирних зібрань - судовий вимір^Е
6. Проект Закону про свободу мирних зібрань [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zweb2/webproc4_1?pf3511=47751.
7. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про правове врегулювання відносин щодо реалізації права на мирні зібрання» від 22 травня 2015 р. № 5 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_5_22-05-2015.
8. Конституция Российской Федерации - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .
9. Указ Президента Российской Федерации «О порядке организации и проведения митингов, уличных шествий, демонстраций и пикетирования» от 25 мая 1992 г.- [Електронний ресурс] - режим доступу: n116551.htm
10. Федеральный Закон Российской Федерации «О собраниях, митингах, демонстрациях, шествиях и пикетированиях» от 19 июня 2004 г. № 54 ФЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .
11. Международная защита прав на свободу собраний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: files/009/svs3.pdf.
12. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации по делу о проверке конституционности ч. 1 ст. 7 Федерального Закону Российской Федерации «О собраниях, митингах, демонстрациях, шествиях и пикетированиях» в связи с жалобой гражданина А.Н. Якимова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: cons doc LAW 162994.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
