Міжнародно-правове регулювання права людини на працю. Соціально-економічна сутність права на працю. Юридичний механізм забезпечення індивідуальних і колективних трудових прав. Державні гарантії трудових прав за законодавством України, їх характеристика.
Курсова роботаПродуктивна зайнятість населення - найважливіший фактор економічного зростання, котрий визначає рівень і якість життя населення. В умовах перехідного періоду така політика держави, по-перше, має бути узгодженою з пріоритетами і темпами структурної перебудови економіки і націленою на активізацію вивільнення надлишкової робочої сили, її перерозподілу в галузі та сфері пріоритетного розвитку. Для цього необхідно забезпечити наукове обґрунтування реальних потреб економіки у трудових ресурсах, належний рівень професійної підготовки персоналу, надати необхідну підтримку у перенавчанні, перекваліфікації та працевлаштуванні тих, хто залишився без роботи. Пріоритетним напрямком у гарантуванні права на працю вважаємо працевлаштування найбільш уразливих верств населення - жінок, молоді, інвалідів, одиноких матерів, єдиних годувальників сімї, безробітних, які тривалий час залишаються без роботи. У звязку з цим, уже за умов перехідного періоду, вважаємо за необхідне забезпечити роботою хоча б одного члена сімї, а сімям, на утриманні яких є двоє і більше дітей дошкільного і шкільного віку, - гарантію зайнятості обом батькам.Право на працю і захист від безробіття проголошено Загальною декларацією прав людини (ООН, 1948р.). Стаття 22 зазначає, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави. 23 передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Крім цього, в даному міжнародно-правовому документі міститься припис також з приводу того, що кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку [1]. Міжнародним Пактом про економічні, соціальні та культурні права (ООН, 1966 p.), ратифікованим Верховною Радою УРСР у статтях 6 - 9 передбачено, що держави, які беруть участь у цьому пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права [2].Зокрема, в Конституції Російської Федерації проголошено, що праця є вільною, гарантується право кожного вільно обирати рід діяльності і професії, забороняється примусова праця. Конституція України у статті 43 проголосила: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується". Слід врахувати, що право на працю не єдине у цій сфері, є й багато інших трудових прав. Лівшиць, право на працю має основоположний, фундаментальний характер, з нього випливають всі інші трудові права [14, c.
План
План
Вступ
1. Міжнародно-правове регулювання права людини на працю
2. Соціально-економічна сутність права на працю
3. Державні гарантії трудових прав за законодавством України
Висновки
Список нормативно правових актів та використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
