Основні тенденції розвитку законодавства Росії, Німеччини, Великобританії та США щодо регулювання суспільних відносин у сфері забезпечення житлом соціально незахищених громадян. Нормативно-правові основи, умови та перспективи їх застосування в Україні.
Право громадян на житло у фонді соціального призначенняАктуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена тим, що одним з основних напрямів державної політики на даному етапі розвитку українського суспільства є реалізація прав громадян на житло, насамперед, соціально незахищених, що знайшло закріплення у Конституції України та інших нормативно-правових актах. 47 Конституції України визначає, що громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою або органами місцевого самоврядування безоплатно чи за доступну для них плату відповідно до закону. У Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права також вказується: держави, які беруть участь у чинному Пакті, визнають право кожного на гідний життєвий рівень для нього самого і його родини, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на неухильне поліпшення умов життя. Метою житлової політики, що формується у нашій державі, є створення умов для реалізації права громадян на житло, розширення житлового будівництва, поліпшення умов утримання і збереження житлового фонду. Опубліковані раніше дослідження щодо проблем забезпечення житлом, у тому числі й дисертаційні, охоплюють досить широке коло питань в умовах, коли домінував інститут державного забезпечення житлом всіх категорій громадян.Перший розділ - «Забезпечення конституційного права громадян України на житло», що складається із двох підрозділів, присвячено дослідженню конституційного закріплення в Україні права соціально незахищених громадян на житло та сучасного стану і шляхів вирішення проблеми забезпечення їх житлом у нашій країні. У підрозділі 1.1 «Конституційні гарантії прав громадян на житло» розглядається одне з основних прав громадян - право на житло. На думку автора, особи, які отримали житло у житловому фонді професійного та надзвичайного призначення, повинні мати право на забезпечення в майбутньому житлом у фонді соціального призначення, якщо можливості самостійно покращити житлові умови у них не буде і вони будуть визнані соціально незахищеними. Житловий фонд соціального призначення складатиме житло всіх форм власності, призначене для проживання соціально незахищених громадян. На підставі усього зазначеного автор пропонує визначення житлового фонду соціального призначення як сукупності житла, призначеного для проживання на договірних засадах громадян, котрі потребують соціального захисту і покращення умов проживання, і яке може бути розміщене, за згодою власника, у житлових будинках незалежно від форм власності.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Федосєєва Т.Р. Вдосконалення житлового законодавства: деякі питання формування фонду соціального призначення // Право України. - Київ, 2002. №11. - С. 94. - 159 с.
2. Гогоц Т.Р. Державна допомога малозабезпеченим сімям в США з надання житла // Науковий вісник НАВСУ. - Київ, 2001. - №1.-С. 27.-271 с.
3. Гогоц Т.Р. Надання житла у фонді соціального призначення // Держава і право. - Київ, 2001. - №13.-С. 274.-566 с.
4. Гогоц Т.Р. Соціальне забезпечення житлом // Предпринимательство, хозяйство и право. - Київ, 2000. - №11.-С. 51. - 78 с.
5. Гогоц Т.Р. Право ветеранів та інвалідів війни на забезпечення житлом // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. - Донецьк, 2001.-С. 263. - 656 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
