Розробка концепції суб’єктивного цивільного права фізичної особи на власні персональні дані. Еволюція становлення ідеї про персональні дані як об’єкт окремого суб’єктивного права, їх ознаки, властивості та інформаційний режим. Особисте немайнове право.
Аннотация к работе
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництваРоботу виконано у науковому відділі проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Захист відбудеться «17» червня 2010 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м.В сучасних умовах внаслідок стрімкої інформатизації українського суспільства значно збільшується обсяг приватноправових відносин, у процесі яких відбувається автоматизована та неавтоматизована обробка документації, що містить інформацію про фізичну особу (її персональні дані). Ці фактори у поєднанні з міжнародно-правовими зобовязаннями України імплементувати європейські стандарти захисту фундаментальних прав людини і, зокрема, права на повагу до особистого життя зумовлюють необхідність створення дійового цивільно-правового механізму здійснення прав і законних інтересів фізичних осіб, персональні дані яких стають обєктом приватноправових відносин. Разом із тим у вітчизняній доктрині та законодавстві поки що не вироблено цілісного розуміння персональних даних як специфічного обєкта субєктивних цивільних прав фізичної особи. В працях цивілістичного спрямування розглядаються лише окремі аспекти зазначеної проблематики, зокрема, при дослідженнях права на особисте життя, права на таємницю про стан здоровя, права на імя, інших особистих немайнових прав, а також при розробці механізмів цивільно-правового регулювання інформаційних відносин. Встановлено, що зміст права фізичної особи на власні персональні дані становлять: активні правомочності (одержувати доступ до власних персональних даних та інформації про засади їх використання (право на доступ), а також заперечувати проти використання персональних даних, в тому числі вимагати їх коригування або знищення (право на заперечення)); пасивні правомочності (одержувати повідомлення про зміст та засади використання персональних даних (право на повідомлення); запит на згоду на використання персональних даних (право погодження та право на безпеку персональних даних)); а також правомочність захисту.Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика персональних даних як обєкта цивільного права» присвячено встановленню змісту поняття «персональні дані» як мовної та юридичної категорії та обєкта цивільного права в умовах еволюційних процесів інформаційного суспільства. У Підрозділі 1.1 «Визначення поняття «персональні дані» досліджено визначення поняття «персональні дані» в українському та зарубіжному законодавстві, міжнародно-правових документах, а також у науковій літературі. Трапляються спроби представити персональні дані у вигляді конкретного переліку відомостей; розробити аналітичні критерії віднесення до персональних даних біографічно важливих або інших видів інформації; диференціації між поняттями «дані» та «інформація», за якої під «даними» мається на увазі лише інформація, певним чином стандартизована для подальшої обробки. Обґрунтовано, що в умовах стрімкої розбудови інформаційного суспільства та світової глобалізації інформаційного обігу на законодавчому рівні доцільно адаптувати визначення, запропоноване в Конвенції Ради Європи № 108, відповідно до якого персональними даними слід вважати будь-яку інформацію, яка стосується встановленої (ідентифікованої) або встановлюваної (такої, яку можна ідентифікувати) фізичної особи. У підрозділі 1.2 «Еволюція концепції про персональні дані як обєкт цивільного права» розглянуто історію становлення ідеї про персональні дані як обєкт субєктивного цивільного права в розрізі двох періодів: доінформаційного (охоплює аграрну та індустріальну добу) та інформаційного (охоплює компютерну та мережеву добу) суспільства.У теорії цивільного права під персональними даними (або інформацією про особу) слід розуміти будь-яку інформацію, яка індивідуалізує фізичну особу в суспільних відносинах, в тому числі інформацію про особисте життя фізичної особи. Системний аналіз положень діючого законодавства дозволяє стверджувати, що персональні дані на сьогодні є обєктом субєктивного цивільного права фізичної особи. З метою оптимального захисту інтересів фізичної особи при визначенні, чи є інформація достатньою для її ідентифікації, слід враховувати не тільки те, які персональні дані наявні у субєкта, який проводить ідентифікацію, а також можливість одержання ним додаткової інформації з розумно доступних джерел (так звана субєктивно-можлива ідентифікація).