Характеристика правил проведення слідчих дій згідно зі статтями Кримінально-процесуального кодексу. Обов’язкові умови проведення пред’явлення особи. Порядок пред’явлення речей та трупа для впізнання допиту (узнавання). Права та обов’язки слідчого.
У процесі провадження цієї слідчої дії особа, якій предявляється обєкт для впізнання, називається впізнаючий, або особа, яка впізнає. Обовязковою умовою проведення предявлення особи для впізнання є попереднє опитування слідчим, прокурором впізнаючого про обставини, за яких той бачив особу, що підлягає впізнанню, про її зовнішній вигляд, прикмети, особливості тощо. Зясувавши обставини, при яких впізнаючий спостерігав особу, що підлягає впізнанню, необхідно встановити обєктивні і субєктивні чинники, що впливають на повноту і правильність сприйняття: у якому стані був опитуваний перед початком і після події, у процесі спостереження; якими були спрямованість уваги, тривалість сприйняття; чи немає у впізнаючого дефектів слуху, зору, чи добре він запамятовує обличчя людей; чому впізнаючий запамятав саме ці ознаки особи, що підлягає впізнанню [2]. Якщо ж особа, яка впізнає, категорично заявляє, що не памятає особу або річ, які передбачається предявити для впізнання, необхідності у провадженні такої слідчої дії немає. Після того, як особа, яка підлягає впізнанню, займе місце серед осіб, що предявляються, запрошується впізнаючий і йому після розяснення суті слідчої дії, що проводиться, пропонується уважно оглянути громадян, які предявляються для впізнання, і вказати особу, яку він впізнає.Підводячи підсумки роботи можна зробити висновок, що така слідча дія як предявлення для впізнання має широке практичне застосування в кримінальному процесі. Але в нашому законодавстві є недоліки застосування даної слідчої дії, я вважаю що необхідно регламентувати в Кримінально-Процесуального Кодексу України окрім, предявлення особи для впізнання і предявлення предметів для впізнання (ст.ст. 228 Кримінально-Процесуального Кодексу України дає підстави твердити, що предявлятись для впізнання мають чотири особи, оскільки в ній йдеться про інших осіб у кількості не менше трьох, а далі ставляться вимоги до цих трьох.
Вывод
Підводячи підсумки роботи можна зробити висновок, що така слідча дія як предявлення для впізнання має широке практичне застосування в кримінальному процесі. Але в нашому законодавстві є недоліки застосування даної слідчої дії, я вважаю що необхідно регламентувати в Кримінально-Процесуального Кодексу України окрім, предявлення особи для впізнання і предявлення предметів для впізнання (ст.ст. 228,229 Кримінально-Процесуального Кодексу України), також і предявлення для впізнання трупа, предявлення для впізнання тварин, предявлення для впізнання місцевості. Щодо кількості осіб, які предявляються для впізнання, також я вважаю чітко не визначене. Граматичне тлумачення ст. 228 Кримінально-Процесуального Кодексу України дає підстави твердити, що предявлятись для впізнання мають чотири особи, оскільки в ній йдеться про інших осіб у кількості не менше трьох, а далі ставляться вимоги до цих трьох. Отже маємо одну особу, яка підлягає впізнанню і три особи, серед яких треба її предявляти, всього - чотири особи. Щоправда, судові органи приймають як доказ впізнання, в якому брали участь лише три особи. Щоб виправити становище, в законі потрібно чітко записати «Особа, яка підлягає впізнанню предявляється разом з трьома сторонніми особами, не знайомими впізнаючому, які не мають чітких розбіжностей в зовнішності та одягу». Такі пропозиції на мою думку чіткіше регламентуватимуть проведення даної слідчої дії і запобігали б неправильному тлумаченню кримінально - процесуальних норм щодо предявлення для впізнання.
Список литературы
1. Кримінально-Процесуальний Кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар [Текст] / відп. ред.: С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. - X .: Одіссей, 2013. - С. 440-507.
3. Лобойко, Л. М. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій [Текст] : монографія / Л. М. Лобойко, А. П. Черненко. - Д .: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. - 168 с.
4. Шейфер, С. А. Следственные действия. Система и процессуальная форма [Текст] / С. А. Шейфер. - М. : Юрид. лит., 1981. - 148 с.
5. Стахівський, С. М. Слідчі дії як засоби збирання доказів [Текст] : наук.-практ. посіб. / С. М. Стахівський. - К. : Атіка, 2009. - 64 с.
6. Галаган, В. І. Процесуальний порядок і тактика предявлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають : монографія / В. І. Галаган, І. В. Басиста. - К .; Івано-Франківськ, 2007. - 235 с.
7. ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3782-12
8. Аленин, Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий [Текст] / Ю. П. Аленин. - Одесса : Центр.-Укр. изд-во, 2002. - 263 с.
9. Шапиро, Л. Г. Специальные знания в уголовном судопроизводстве [Текст] / Л. Г. Шапиро, В. В. Степанов. - М. : Юрлитинформ, 2008. - 224 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
