Права та обов’язки сторін договору про надання психологічних (психотерапевтичних) послуг - Статья

Харківський національний університет внутрішніх справПри цьому вони можуть виступати як одночасно споживачами цих послуг (більшість випадків), так і замовниками відповідних послуг, коли споживачами виступають інші субєкти (наприклад, договір про надання психологічних послуг неповнолітнім, що укладається батьками чи одним із них із відповідним фахівцем, або договір, що укладається власником підприємства, установи, організації чи особою, що його замінює, стосовно надання психологічних послуг працівникам тощо). Говорячи про права споживачів психологічних (психотерапевтичних) послуг, варто зауважити, що ряд із них носить так би мовити базовий характер, вони властиві стороні замовника будь-якого договору про надання послуг, інші ж обумовлюються специфікою відносин, які виникають між клієнтом та психологом (психотерапевтом). Так, у ст.4 вказаного Закону визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; обєднання у громадські організації споживачів (обєднання споживачів). Враховуючи все вищевказане, до основних прав клієнтів, тобто замовників за договором про надання психологічних (психотерапевтичних) послуг, можна віднести такі права: на повагу зі сторони психолога (психотерапевта) та гуманне ставлення; на вільний вибір психолога та добровільність отримання психологічної (психотерапевтичної) допомоги; на інформацію; на збереження професійної таємниці психологом (психотерапевтом); на отримання довідки про надання психологічної (психотерапевтичної) допомоги, окрім випадків надання відповідних послуг анонімно; на анонімне звернення до психолога (психотерапевта); на відшкодування моральної та майнової шкоди у разі неналежного надання психологічних (психотерапевтичних) послуг та захист прав і законних інтересів, зокрема в судовому порядку; право на отримання психологічної (психотерапевтичної) допомоги вдома. Варто зазначити, що право клієнта на інформацію у контексті договору про надання психологічних (психотерапевтичних) послуг включає такі складники: інформація про права, які має громадянин та особливості їх реалізації; інформація про сутність, цілі, задачі психологічної допомоги та методики, які будуть використовуватися для досягнення відповідних цілей; інформація про перспективи стану клієнта у разі надання психологічної (психотерапевтичної) допомоги та без її надання; інформація про професіоналізм та кваліфікацію виконавця послуг та осіб, яких він залучає до процесу надання відповідних послуг у разі необхідності; інформація про потенційні негативні наслідки застосування відповідних методик для фізичного та психічного здоров’я клієнта тощо.Таким чином, замовник та виконавець цивільно-правового договору про надання психологічних (психотерапевтичних) послуг наділені низкою взаємно кореспондуючих прав та обовязків, які визначають сутність зазначеного договору та складають його невідємний елемент.

Таким чином, замовник та виконавець цивільно-правового договору про надання психологічних (психотерапевтичних) послуг наділені низкою взаємно кореспондуючих прав та обовязків, які визначають сутність зазначеного договору та складають його невідємний елемент.

1. Ємельянчик С. Права й обов’язки сторін за договором надання послуг доступу в Інтернет (договором інтернет-провайдингу) І С. Ємельянчик II Порівняльно-аналітичне право. - 2014. - № 5. - С.79-82.

2. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ Н Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - №30. - Ст.379.

3. Кодекс цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI II Відомості Верховної Ради України. - 2013. - №34-35. - Ст.458.

4. Сізінцова Ю. Інформована згода на медичне втручання: юридичний захист пацієнтів і медичних працівників І Ю. Сізінцова II Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Право". - 2013. - Вип.23. - Ч.1. - Т.1. - С.266-269.

5. Стеценко С. Медичне право України: [підручник] І [С. Стеценко, В. Стеценко, І. Сенюта]; за заг. ред. д. ю. н., проф. С. Стеценка. - К.: Правова єдність, 2008. - 507 с.

6. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ II Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст.650.

Размещено на .ru