Поняття та види суб’єкта трудового права. Умови набуття особою статусу працівника. Основні обов’язки працівників, їх правовий статус. Поняття та особливості захисту трудових прав працівників. Правовий статус іноземців як суб’єктів трудового права.
Новомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. КУРСОВА РОБОТА на тему: «Працівники як субєкти трудового права» з дисципліни: «Трудове право»Актуальність дослідження.Трудове право є провідною галуззю українського права, яка є системою правових норм, що регулюють сукупність трудових відносин працівників із роботодавцями, а також інші відносини, що випливають з трудових або тісно повязаних з ними і встановлюють права й обовязки в галузі на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та відповідальність у разі їх порушення. Складним елементом є провідна галузь українського права, система правових норм, сукупність трудових відносин працівників з роботодавцями, інші відносини, що випливають із трудових або тісно повязаних з ними. Трудові відносини можуть бути різних видів і відмінність відбита у видах трудових договорах. Але до предмета трудового права входять їхні суспільні відносини з працевлаштування, підготовки кадрів, професійного відбору, а інші відносини з трудових, це - суспільні відносини трудового колективу з роботодавцем або його адміністрацією, відносини щодо нагляду і контролю за трудовим законодавством, розгляду трудових спорів.В юридичній літературі під субєктами права розуміють учасників суспільних відносин, які на основі чинного законодавства визнаються володільцями субєктивних прав і відповідних обовязків. Під субєктами трудового права розуміють учасників індивідуальних і колективних трудових відносин, які на основі чинного законодавства мають трудові права і відповідні обовязки. По-перше, конкретний громадянин як постійний субєкт права не може бути одночасно учасником усіх правовідносин; по-друге, новонароджені, малолітні діти, душевнохворі особи, будучи субєктами права, не є субєктами більшості правовідносин; по-третє, правовідносини - не єдина форма реалізації права [17, с. Субєктами трудового права є: підприємство, установа, організація; трудовий колектив; профспілковий орган підприємства, установи, організації або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган; соціальні партнери на державному, галузевому, регіональному рівнях в особі представників відповідних обєднань профспілок або інших представницьких організацій трудящих і обєднань власників або уповноважених ними органів; державні органи; місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Разом з пятьома іншими обєднаннями ці обєднання 5 листопада 1998 року утворили Конфедерацію роботодавців України; трудові колективи, профспілки та їхні обєднання; виборні органи профспілкових організацій, інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи; органи соціального партнерства (Національна рада соціального партнерства, Національна служба посередництва і примирення); примирні органи з вирішення трудових спорів та ін.Наприклад, у найширшому розумінні за такою ознакою, як види осіб, субєкти трудового права класифікуються на два види: фізичні особи та юридичні особи [5, с. Наприклад, фізичні особи можуть бути субєктами трудового права лише з досягненням встановленого законом віку або, крім того, ще й за наявності певної професійної підготовки (це стосується лікарів, водіїв тощо) чи складного юридичного факту (для виборних працівників, працівників, котрі призначаються або затверджуються на відповідну посаду). Особливими рисами юридичних осіб як субєктів трудового права є такі: а) організаційна єдність; б) відокремленість майна; в) наявність фонду оплати праці та права ним розпоряджатися; г) самостійна відповідальність перед другою стороною трудового договору. Спільність правового положення фізичних і юридичних осіб як субєктів трудового права виявляється: а) в обовязковому додержанні норм трудового законодавства; б) у належності до державного устрою; в) у можливості фізичної особи в окремих випадках бути роботодавцем. До них належать: 1) працівники (робітники і службовці); 2) роботодавці (підприємства, установи, організації будь-якої форми власності і фізичні особи); 3) трудові колективи; 4) професійні спілки; 5) правоохоронні органи (КТС, суд, примирна комісія, трудовий арбітраж, органи нагляду і контролю за додержанням норм з охорони праці й трудового законодавства) (див. дод.В свою чергу, одним з найсуттєвіших параметрів оцінки рівня розвитку трудового потенціалу, що відображує складову, здатну сприяти високій конкурентоспроможності самого персоналу, і, таким чином, конкурентоспроможності підприємства в цілому, є компетентність персоналу, яку, опосередковано, можливо розглядати компонентом трудового потенціалу кожної організації. Тому проблему науково обґрунтованого вивчення в теоретичному і практичному аспектах компетентності персоналу як складової трудового потенціалу підприємства, що висвітлюється в тезах, слід вважати вельми актуальним на тлі становлення ринкових відносин в Україні.
План
План
Вступ
Розділ 1. Поняття та види субєкта трудового права
1.1 Поняття субєктів трудового права
1.2 Види субєкта трудового права
Розділ 2 .Працівники як субєкти трудового права
2.1 Термін «працівник»
2.2 Умови набуття особою статусу працівника
2.3 Правовий статус працівника
2.4 Основні обовязки працівників
Розділ 3. Способи захисту трудових прав працівників
3.1 Поняття та особливості захисту трудових прав працівників
3.2 Класифікація способів захисту трудових прав працівників
Розділ 4. Правовий статус іноземців як субєктів трудового права
4.1 Правовий статус іноземців в системі трудового права
4.2 Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
