Прагматичний підхід до художньої творчості з погляду теорії соціальних комунікацій - Статья

Прагматичний підхід до художньої творчості з погляду теорії соціальних комунікаційСтаттю присвячено проблемі утилітарного підходу до мистецтва в контексті теорії соціальних комунікацій. Мета дослідження довести концептуальну взаємодоповнюваність прикладного і «високого» мистецтва на прикладах художньої літератури і радіодрами. Доведено наявність у мистецтва утилітарною функціональності особливого роду, що дозволяє зняти протиріччя, що існувало між прихильниками прикладного, етичного та естетичного аксіологічних підходів до культури. The presence of utilitarian functionality of some kind in art is proved that allows to remove the contradictions existed between the supporters of applied ethical and aesthetic axiological approaches to culture. Keywords: radio drama (radio play), literature, art, practical value.Висновки, зроблені таким чином, надають логіко-інтуїтивним припущенням практиків статус доведеної теоретичної концепції. Мистецтво може інформувати, розважати і виховувати, але всі ці неспецифічні для нього функціональні складові є лише підґрунтям для виконання специфічного функціонального призначення: удосконалення особистості. Тому мистецтво не може і неповинно підміняти собою виховання, просвіту, розважання, а може тільки доповнювати їх, збагачувати їх, зрештою, використовувати досвід цих суміжних і необхідних складових соціальної комунікації. Художнє радіомовлення може також виконувати досить складні завдання, повязані з міжнародною соціальною комунікацією, подоланням негативних етнокультурних стереотипів, прогностикою, дослідженням світу методами художнього моделювання і журналістського (письменницького) пошуку, тощо. Але корисний ефект такої діяльності буде помітним лише тоді, якщо подібні складові не будуть заважати актуалізації його специфічної ролі у соціальному гомеостазі.

Висновки, зроблені таким чином, надають логіко-інтуїтивним припущенням практиків статус доведеної теоретичної концепції.

Отже, відповідь на запитання письменника щодо морального права на творчість і відповідальності митця з оповідання М. Горького буде позитивною. Так, відповідальний митець має право вести за собою, навіть якщо він сам тільки шукає дорогу - тому що насправді його завдання не в тому, щоб кудись привести. Утилітарність безумовно притаманна мистецтву, але це - утилітарність особливого роду, не дидактична, не соціально-адаптаційна і навіть не просвітницька. Мистецтво може інформувати, розважати і виховувати, але всі ці неспецифічні для нього функціональні складові є лише підґрунтям для виконання специфічного функціонального призначення: удосконалення особистості. Як сказав би видатний кібернетик В. Глушков - оптимізації прийомів і методів мислення та сприйняття світу. Тому мистецтво не може і неповинно підміняти собою виховання, просвіту, розважання, а може тільки доповнювати їх, збагачувати їх, зрештою, використовувати досвід цих суміжних і необхідних складових соціальної комунікації. Таким чином, практична користь від мистецької творчості - не в тому, щоб вказувати конкретні шляхи, а в тому, щоб підготувати до найскладнішого: вміння шукати шлях самостійно.

Це не заперечує ситуативної можливості виконання мистецтвом прикладних завдань просвітницького, розважального, інформаційного характеру. Художнє радіомовлення може також виконувати досить складні завдання, повязані з міжнародною соціальною комунікацією, подоланням негативних етнокультурних стереотипів, прогностикою, дослідженням світу методами художнього моделювання і журналістського (письменницького) пошуку, тощо. Але корисний ефект такої діяльності буде помітним лише тоді, якщо подібні складові не будуть заважати актуалізації його специфічної ролі у соціальному гомеостазі. Ролі, яку, у термінології теорії інформації можна сформулювати як удосконалення тезауруса аудиторії, приймача, тобто, обєкта впливу і субєкта співтворчості - індивідуума, що є учасником комунікаційного процесу. Можливо це насамперед тоді, коли утилітарний складник неспецифічної функціональності стає елементом цілісного радіообразу й існує в його контексті, не пригнічуючи функціональність радіотвору як єдиної емергентної системи. Результатом впливу досконалої художньої радіопрограми є катарсис, індукування емпатії, що охоплює значну кількість людей, але діє в кожному випадку індивідуально.

У світлі сказаного і «чари платонізму», і заперечення їх Карлом Поппером постають не антагоністичною суперечністю, а діалектичною єдністю, що обєднується у ціле на новому рівні осмислення. Так, радіомистецтво справді має бути суспільно корисним (і тут із засновником політичної філософії Платоном сперечатися неможливо). Але специфічне утилітарне призначення художнього радіомовлення, у точній відповідності з поглядами Лессінга, не слід шукати там, де починається царина специфічної функціональності інших видів соціальної комунікації. Користь його полягає у вдосконаленні, ускладненні, оптимізації інтелектуальної і духовної організації особистості і загостренні її сприйняття актуальних проблем сучасності. Але подібний різновид психосоціального впливу відповідає, як вже зазначалося, лише тому типу суспільства (за Бергсоном і Поппером), основою якого є особистість, здатна до самостійного мислення, а не легко керована (масифікована - у термінологічній системі В. Різуна) функціональна одиниця. Збільшуючи кількість подібних людей, художнє радіомовлення оптимізує механізм соціального зворотного звязку (за Вінером) у суспільстві, для якого суттєве реальне критичне волевиявлення громадян, але послаблює апарат соціального керування у суспільстві, яке ґрунтується на тих чи інших маніпулятивних механізмах. Наголосимо, що специфічна функціональність художнього радіомовлення, попри масовий характер відтворення мистецьких радіопрограм, полягає в індивідуальному вдосконаленні особистості, тобто, у процесі, який Лев Толстой вважав запорукою успіху будь-яких глобальних суспільних змін.

Таким чином суперечність у поглядах на соціальну природу мистецтва Платона і Карла Поппера знімається. Так само знімається і протиставлення службового і «чистого» мистецтва, оскільки специфічне утилітарне призначення останнього стає очевидним. Це утилітарне призначення надзвичайно важливе попри те, що його яке неможливо редукувати до елементарних службових функцій. Із цих позицій сам знак утилітарності стосовно мистецтва втрачає свою негативну семантику, перетворюючись поряд із новизною, оригінальністю, глибиною та іншими ознаками на один з рівноцінних вимірів його існування.

1. У контексті культурного процесу мистецтво може виконувати неспецифічні прикладні утилітарні завдання. У дослідженні цей факт доведено на прикладах достовірних художніх прогнозів, здійснених письменниками різних країн.

2. Специфічна прикладна функціональність мистецтва існує. У термінології соціальної кібернетики її можна описати як «оптимізацію тезауруса», тобто, вплив на системи соціального зворотного звязку з метою оптимізації не комунікаційної мережі, а аудиторії, реципієнта масових комунікацій, тобто, споживача інформаційної продукції, громадянина.

3. Визначення специфічної прикладної функціональності у художньої творчості знімає суперечність між концепціями «високого» та прикладного мистецтва і обґрунтовує недоречність навязування художній комунікації не притаманних їй утилітарних завдань, якщо ті негативно впливають на її основні функції.

1. Попова О. Украина применит новые технологии для оценки нефтегазовых запасов. / Оксана Попова . - 2012. - 19 октября . - с. 7.

2. Кравец И. Украина сделала очередной шаг к увеличению собственной добычи нефти и газа и сижению зависимости от импортных энергоресурсов / Игорь Кравец . // Факты . - 2012 . - 19 октября . - с. 24.

3. Аристофан. Избранные комедии / Аристофан. М. : Художественная література. - 1974. - 494 с.

4. Платон. Диалоги. / Платон. - Харьков : Фолио, 1999. - 383 с.

5. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / К. Поппер // Твори : в 2 т. - К. : Вид-во «Основа», 1994. - Т. 1. - 1994. - 494 с.

6. Rodden J. Ma Bell, Big Brother and the information Servise Family Feud // Rodden J. - Media Studies Journal. - 1992. - V.6. - number 2. - P. 1-16.

7. Почепцов Г. Информация & дезинформация / Георгий Почепцов. - К. : Ника-Центр, Эльга, 2001. 256 с.

8. Eldridge J. The BBC: The struggle for Public Servicle Broadcasting // Eldridge J., Kitzinger J., Williams K. / Eldridge J., Kitzinger., Williams K. The Mass Media and Power in Modern Britain. - Oxford University Press, 1997. - P. 45-59.

9. Crook Tim. The Psychological Power of Radio [Electronic resource ] / Tim Crook - Mode of access to the resource: http://www.irdp.co.uk/hoax.htm

10. Аристотель. Поэтика. Риторика ; пер. с др.греч. В. Аппельрота, Н. Платоновой. / Аристотель - СПБ. : «Азбука-Классика», 2008. - 352 с.

11. Попов И. Радиотрибуна Арчибальда Маклиша / Игорь Попов // Радиоискусство: Теория и практика. - М. : Искусство. - 1981. - С.91-120.

12. На анкету «ИЛ» отвечают писатели русского зарубежья Андрей Синявский, Георгий Владимов, Владимир Войнович, Наум Коржавин, Александр Зиновьев (Вступление Чингиза Айтматова) // Иностранная литература - 1989. - № 2 - С. 240-250.

13. Синявский А. Последнее слово на суде. / Андрей Синявский // Цена метафоры или преступление и наказание Синявского и Даниэля. - М. : Книга, 1989. - С. 474-479.

14. Крюкова М. А. Читатель // Э. Л. Ефременко, А. М. Крюкова, И. А. Ревякина, Л. Н. Смирнова. Примечания / М. Горький. Повесть и рассказы. - М. : Правда,1979. - С. 323-349. - (собрание сочинений в 16 т. / М. Горький - Т. 2).

15. Горький М. Читатель : рассказ / Максим Горький. - М. : Правда. - 1979. - С. 294-309. - (собрание сочинений в 16 т. / М., Горький - Т. 2)

16. Cantril H. The Invasion from Mars: A Study in the Psychology of Panic / Hadley Cantril. - Transaction

Sources and literature

1. Popova O. Ukraina primenit novye tehnologii dlja ocenki neftegazovyh zapasov. / Oksana Popova. - 2012. - 19 oktjabrja . - s. 7.

2. Kravec I. Ukraina sdelala ocherednoj shag k uvelicheniju sobstvennoj dobychi nefti i gaza i sizheniju zavisimosti ot importnyh jenergoresursov / Igor’ Kravec. // Fakty . 2012 . 19 oktjabrja . s. 24.

3. Aristofan. Izbrannye komedii / Aristofan. - M. : Hudozhestvennaja Hteratura. - 1974. - 494 s.

4. Platon. Dialogi. / Platon. - Harkov : Folio, 1999. - 383 s.

5. Popper K. Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy / K. Popper // Tvory : v 2 t. - K. : Vyd-vo «Osnova», 1994. - T. 1. - 1994. - 494 s.

6. Rodden J. Ma Bell, Big Brother and the information Servise Family Feud // Rodden J. - Media Studies Journal. - 1992. - V.6. - number 2. - P. 1-16.

7. Pochepcov G. Informacija & dezinformacija / Georgij Pochepcov. - K. : Nika-Centr, Jelga, 2001. - 256 s.

8. Eldridge J. The BBC: The struggle for Public Servicle Broadcasting // Eldridge J., Kitzinger J., Williams K. / Eldridge J., Kitzinger., Williams K. The Mass Media and Power in Modern Britain. - Oxford University Press, 1997. - P. 45-59.

9. Crook Tim. The Psychological Power of Radio [Electronic resource ] / Tim Crook - Mode of access to the resource: http://www.irdp.co.uk/hoax.htm

10. Aristotel’. Pojetika. Ritorika ; per. s dr.-grech. V. Appelrota, N. Platonovoj. / Aristotel’ - SPB. : «Azbuka-Klassika», 2008. - 352 s.

11. Popov I. Radiotribuna Archibalda Maklisha / Igor’ Popov // Radioiskusstvo: Teorija i praktika. - M. : Iskusstvo. - 1981. - S.91-120.

12. Na anketu «IL» otvechajut pisateli russkogo zarubezhja Andrej Sinjavskij, Georgij Vladimov, Vladimir Vojnovich, Naum Korzhavin, Aleksandr Zinovev (Vstuplenie Chingiza Ajtmatova) // Inostrannaja literatura - 1989. - № 2 - S. 240-250.

13. Sinjavskij A. Poslednee slovo na sude. / Andrej Sinjavskij // Cena metafory ili prestuplenie i nakazanie Sinjavskogo i Danijelja. - M. : Kniga, 1989. - S. 474-479.

14. Krjukova M. A. Chitatel’ // Je. L. Efremenko, A. M. Krjukova, I. A. Revjakina, L. N. Smirnova. Primechanija / M. Gorkij. Povest’ i rasskazy. - M. : Pravda,1979. - S. 323-349. - (sobranie sochinenij v 16 t. / M. Gorkij - T. 2).

15. Gorkij M. Chitatel’ : rasskaz / Maksim Gorkij. - M. : Pravda. - 1979. - S. 294-309. - (sobranie sochinenij v 16 t. / M., Gorkij - T. 2)

16. Cantril H. The Invasion from Mars: A Study in the Psychology of Panic / Hadley Cantril. - Transaction Publishers, U.S., 2005. - 256 p. - [Illustrations].

Размещено на .ru