Прагматичні проблеми перекладу, причині та передумови їх виникнення та розвитку. Типи адаптації та закономірності її реалізації. Загальна характеристика україномовного публіцистичного дискурсу та прагматичні особливості перекладу відповідного тексту.
Аннотация к работе
Вступ Прагматичній адаптації тексту при перекладі приділено достатню увагу в монографіях та посібниках багатьох теоретиків перекладу, таких як Л.С. Бархударов [2], Е.В. Бреус [4], В.В. Виноградов [7], В.Н. Комісаров [14; 15], Я.І. Рецкер [23], та ін. Адаптація - це тип перекладу з домінантною прагматичною настановою та орієнтацією на стереотипи очікування носіїв мови-реципієнта та його культури. Відмінність перекладу-адаптації від перекладу-репродукції, а також від вільного відтворення текстів за мотивами або інших різновидів інтертекстів полягає в тому, що переклад-адаптація передбачає зіставлення й перевірку текстом оригіналу, за умов домінантної орієнтації на мовні й культурні пріоритети реципієнта. Існує також поняття «прагматичні проблеми перекладу», які охоплють факти як мовного, так і позамовного порядку. Найчастіше до прагматичних факторів перекладу відносять жанрово-стилістичні особливості текстів мови оригіналу та мови перекладу, їхню неоднакову прагматичну цінність, функціональну роль мовного знака в тому чи іншому повідомленні, прагматичне завдання самого перекладача. Об’єктом курсової роботи є вивчення прагматичного та адаптивного потенціалу cучасного україномовного публіцистичного дискурсу. Предмет дослідження становлять прагматичні адаптивні зміни, що вносять шляхом застосування лексико - семантичних та граматичних трансформацій, при перекладі україномовного публіцистичного дискурсу засобами англійської мови. Термін «прагматика» ввів американський дослідник Ч. Моріс. А Д. Швейцер [24] в плані змісту «мовних висловлювань» розрізняє, денотативне, сигніфікативне, синтаксичне, конотативне та прагматичне значення. До нечисленних, але переконливих праць з вивчення адаптації можна віднести статтю О.А. Кальниченка й В.О. Подміногіна, яка містить короткий історичний екскурс у проблематику й подає теоретичне обґрунтування проблеми співвіднесеності понять переклад і адаптація [12, с. Коментуючи поняття «істинний переклад», Т. Гаврилів [8] зазначає, що без чіткого розуміння своїх завдань перекладач, навіть діючи абсолютно щиросердо, «може фактично підмінити істинний переклад адаптацією або парафразою, … або певним поєднанням цих елементів», які, на думку дослідника, не мають нічого спільного з власне перекладом. Проте той самий О. Каде, описуючи радикальні компенсуючі розбіжності, заборонені в перекладі, наголошує на тому, що їх застосування перетворює продукт мовного посередництва на «адаптивне перекладення», яке відповідно не може мати нічого спільного з перекладом [11, с. Я.И. Рецкер [22] в свою чергу виділяє 7 лексичних трансформацій: 1) диференціація значення: перекладацька трансформація в якій домінуючим стає контекстуальне значення слова: Materials are ANYTHING from which products can be made (Матеріали це все те, з чого можна виробити продукт) 2) конкретизація значення: лексична трансформація внаслідок якої слово(термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом(терміном) вужчої семантики: There are many points at the debates to discuss.