Прагматичні проблеми перекладу, причині та передумови їх виникнення та розвитку. Типи адаптації та закономірності її реалізації. Загальна характеристика україномовного публіцистичного дискурсу та прагматичні особливості перекладу відповідного тексту.
Вступ Прагматичній адаптації тексту при перекладі приділено достатню увагу в монографіях та посібниках багатьох теоретиків перекладу, таких як Л.С. Бархударов [2], Е.В. Бреус [4], В.В. Виноградов [7], В.Н. Комісаров [14; 15], Я.І. Рецкер [23], та ін. Адаптація - це тип перекладу з домінантною прагматичною настановою та орієнтацією на стереотипи очікування носіїв мови-реципієнта та його культури. Відмінність перекладу-адаптації від перекладу-репродукції, а також від вільного відтворення текстів за мотивами або інших різновидів інтертекстів полягає в тому, що переклад-адаптація передбачає зіставлення й перевірку текстом оригіналу, за умов домінантної орієнтації на мовні й культурні пріоритети реципієнта. Існує також поняття «прагматичні проблеми перекладу», які охоплють факти як мовного, так і позамовного порядку. Найчастіше до прагматичних факторів перекладу відносять жанрово-стилістичні особливості текстів мови оригіналу та мови перекладу, їхню неоднакову прагматичну цінність, функціональну роль мовного знака в тому чи іншому повідомленні, прагматичне завдання самого перекладача. Об’єктом курсової роботи є вивчення прагматичного та адаптивного потенціалу cучасного україномовного публіцистичного дискурсу. Предмет дослідження становлять прагматичні адаптивні зміни, що вносять шляхом застосування лексико - семантичних та граматичних трансформацій, при перекладі україномовного публіцистичного дискурсу засобами англійської мови. Термін «прагматика» ввів американський дослідник Ч. Моріс. А Д. Швейцер [24] в плані змісту «мовних висловлювань» розрізняє, денотативне, сигніфікативне, синтаксичне, конотативне та прагматичне значення. До нечисленних, але переконливих праць з вивчення адаптації можна віднести статтю О.А. Кальниченка й В.О. Подміногіна, яка містить короткий історичний екскурс у проблематику й подає теоретичне обґрунтування проблеми співвіднесеності понять переклад і адаптація [12, с. Коментуючи поняття «істинний переклад», Т. Гаврилів [8] зазначає, що без чіткого розуміння своїх завдань перекладач, навіть діючи абсолютно щиросердо, «може фактично підмінити істинний переклад адаптацією або парафразою, … або певним поєднанням цих елементів», які, на думку дослідника, не мають нічого спільного з власне перекладом. Проте той самий О. Каде, описуючи радикальні компенсуючі розбіжності, заборонені в перекладі, наголошує на тому, що їх застосування перетворює продукт мовного посередництва на «адаптивне перекладення», яке відповідно не може мати нічого спільного з перекладом [11, с. Я.И. Рецкер [22] в свою чергу виділяє 7 лексичних трансформацій: 1) диференціація значення: перекладацька трансформація в якій домінуючим стає контекстуальне значення слова: Materials are ANYTHING from which products can be made (Матеріали це все те, з чого можна виробити продукт) 2) конкретизація значення: лексична трансформація внаслідок якої слово(термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом(терміном) вужчої семантики: There are many points at the debates to discuss.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
