Загальнотеоретичні засади тлумачення компаративності для з"ясування семантичних та формальних підстав виокремлення аналізованого функціонально-семантичного поля. Характеристика особливостей прагмалінгвістичної поведінки мовця в компаративних ситуаціях.
При низкой оригинальности работы "Прагмалінгвістичні параметри функціонально-семантичного поля компаративності в сучасній українській мові", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КОМПАРАТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІРоботу виконано на кафедрі української мови в Одеському національному університеті імені І. І.Мечникова Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор БОНДАР Олександр Іванович, Одеський національний університет імені І. І. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ЗАГНІТКО Анатолій Панасович, Донецький національний університет, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики; Захист відбудеться ”26 ”листопада 2009 року о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І. І. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І.Науковий інтерес учених до вивчення феномену порівняння, що виник ще за часів Арістотеля, Деметрія, Цицерона, не згасає й досі, визначаючи порівняння як предмет аналізу різноаспектних мовознавчих досліджень. Так, М.С.Заоборна здійснила структурно-семантичний опис складнопідрядних порівняльних речень української мови (1997); Н.П.Шаповалова зясувала функціонально-семантичний статус порівняльних конструкцій, виокремивши два загальних класи компаративем з експліцитним та імпліцитним показником порівняльних відношень (1998); Н.М.Костусяк опрацювала категорію ступенів порівняння в граматичній системі української мови (1998); Л.В.Прокопчук дослідила порівняльні конструкції у структурі простого речення (2000); С.М.Рошко розглянула порівняльні структури у складі простих і складних речень (2000). На початку другого тисячоліття продовжують вивчати порівняння і в ідіостилі письменників: зявилися дослідження Л.І.Мяснянкіної (2002), О.І.Марчук (2003) та О.П.Барменкової (2003) на матеріалі української та російської мови. Функціональний підхід до вирішення лінгвістичних проблем, який передбачає вивчення граматичних явищ не лише в системі мови, а й у процесі їхнього функціонування, став початком для нового аспекту дослідження - прагмалінгвістичного. Обраний аспект дослідження порівняння як універсальної мовної категорії, мовних засобів, які мають компаративну семантику і з погляду системно-структурної організації становлять ФСП компаративності, уможливлює висвітлення мовленнєвої поведінки комунікантів у різних ситуаціях, дає змогу зясувати прагматичні чинники, що зумовлюють мовностилістичний вибір у процесі комунікації.Вона розгортається за допомогою недомінантних ДСО, серед яких реальність/ірреальність, категоричність/некатегоричність, менше/більше норми, співвідносність / неспіввідносність ознак, обмежена/необмежена множина однорідних предметів, експліцитність/імпліцитність агента порівняння, однократність/багатократність, нейтральність/емоційність. Власне компаративність передбачає порівняння двох предметів за певними ознаками, а елятивність - порівняння ознак чи дій із нормою, еталоном. Підзону власне компаральності формують функції власне нерівності, квантитативної нерівності, адеквативності, модально-протиставної нерівності, які відображають саме нерівність ознак, предметів або дій. Функції власне рівності, модальної рівності, ірреальної рівності, співвідносної рівності та модально-відносної рівності формують підзону еквативності, яка відображає різновиди рівності, акцентуючи увагу на категоричній чи некатегоричній однаковості предметів, явищ, дій. Унаслідок експлікації ДСО відповідними дескрипторами в субполі власне компаративності виокремлено зону компаральності з функціями власне нерівності, квантитативної нерівності, адеквативності, модально-протиставної нерівності (підзона власне компаральності), власне рівності, модальної рівності, ірреальної рівності, модально-відносної рівності та співвідносної рівності (підзона еквативності) та зону суперлятивності з функціями відносної суперлятивності та нормативної суперлятивності.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы