Прізвища сучасної Середньої Наддніпрянщини - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови в Миколаївському державному університеті імені В. О. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Горпинич Володимир Олександрович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри української мови Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Карпенко Юрій Олександрович, Одеський національний університет ім. Мечникова, професор кафедри української мови; Захист відбудеться „24” травня 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті ім.У широкій типологічній парадигмі онімних класів особливу увагу науковців привертають насамперед антропонімні назви, вивчення яких охоплює більшу частину ономастичних досліджень. Систему власних особових назв української мови детально окреслено в межах антропоніміки. Прізвищеву систему сучасної Середньої Наддніпрянщини досі не досліджено, не зважаючи на те, що саме тут формувалося коріння української мови, а діалекти цього регіону заклали основу літературної мови. Тему затверджено вченою радою Дніпропетровського національного університету та координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 32 від 23.05.2006 р.). 8) виокремлено регіональні особливості прізвищевої системи Середньої Наддніпрянщини в зіставленні з прізвищевими системами інших регіонів.У першому розділі „Теоретичні засади дослідження й історія вивчення антропонімії краю” здійснено огляд наукових підходів до вивчення всіх типів власних назв, і прізвищ зокрема, у східнословянській та інших мовознавчих традиціях, відзначено здобутки сучасної антропонімної науки у вивченні: словянських і несловянських прізвищ (В. Д. У сфері діалектно-регіонального аспекту досліджено становлення класу прізвищ у кожному регіоні, вивчено їх мовні особливості, сучасне функціонування порівняно з попередніми періодами, зіставлено ці прізвища із загальноукраїнським списком прізвищ (який доречно уточнюється робочими регіональними картотеками) і на основі спільних рис та локальних особливостей розкрито тенденції розвитку загальноукраїнської прізвищевої системи (Л. О. Другий розділ „Характеристика лексико-семантичних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини” присвячено висвітленню допрізвищевої семантики через розрізнення лексико-семантичних груп прізвищ на рівні діахронії та синхронії. Окрім того, розподіл апелятивної лексики за групами здійснюємо у двох напрямах: прізвища, співвідносні з назвами на позначення осіб, та прізвища, співвідносні з неособовими апелятивами, що зумовлено нерівномірним процесом онімізації апелятивних лексем (усі лексеми з апелятивним значенням на момент перетворення їх в оніми мають особове значення, але для неособових апелятивів це значення обовязково є переносним, метафоричним або метонімічним, через його виникнення на основі певної подібності чи перенесення ознак з обєкта на субєкт). Прізвища, співвідносні з неособовими апелятивами (2211 утворень), становлять меншу частину (27,1%) від загальної кількості всіх відапелятивних прізвищ і представлені 15 лексико-семантичними групами, серед яких 1) фауна; 2) флора; 3) назви страв, продуктів, напоїв; 4) назви абстрактних понять; 5) назви частин тіла людей чи тварин, анатомічні поняття; 6) назви засобів праці; 7) назви часових понять, одиниць виміру, чисел; 8) назви одягу, взуття, тканин; 9) назви предметів домашнього вжитку; 10) назви явищ природи; 11) назви приміщень, будівель та їх частин; 12) назви речовин, матеріалів; 13) назви предметів, понять, повязаних із військовою справою; 14) назви музичних інструментів; 15) астрономічні назви.Допрізвищева лексика відапелятивних прізвищ переважно співвідносна з назвами на позначення осіб (41,6% від загальної кількості всього фактичного матеріалу) та рідше - з неособовими апелятивами (27,1% від загальної кількості всього фактичного матеріалу), що пояснюємо нерівномірним процесом онімізації апелятивів. Найпродуктивнішим лексико-семантичним типом прізвищ, співвідносних з неособовими апелятивами, є назви із семантикою „Фауна” (7%), де найчисленнішими є назви диких птахів (1,7%), назви диких тварин (1,6%), назви домашніх тварин (1,5%), що зумовлено символічними віруваннями людей у силу самої назви. Встановлено активність етимонів у прізвищах сучасної Середньої Наддніпрянщини, серед яких лексеми „чорний” (46), „білий” (45), „баба” (29), „кривий” (26), „рудий” (25), „сухий” (21), „гора” (19), що засвідчує їх високий ступінь антропонімізації на час становлення прізвищевої системи регіону.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ