Пріоритетний метод вибору способу розродження у вагітних з перинатальною патологією - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота присвячена питанням клінічної невідповідності між розмірами голівки плоду і внутрішніми розмірами малого тазу під час пологів у вагітних з перинатальною патологією (вузький таз, великий плід, ожиріння). Було обстежено 356 вагітних жінок з перинатальною патологією, які були розподілені на дві групи - групу порівняння (n=285) і основну (n=71)., крім рутинних методів, була обстежена за допомогою МРТ. Доведено, що при виборі оптимального методу розродження необхідно враховувати дані МР цефалопельвіометрії і розраховувати модифіковані індекси головки плоду і тазу матері, оскільки індивідуальна невідповідність індексів веде до розвитку клінічно вузького тазу. Якщо різницю між індексом вузької частини малого тазу та індексом голівки плоду складають позитивні числа, то розродження проводять через природні пологові шляхи. Зіставлення середніх індексів голівки плоду (330,69±2,46), індексу входу в малий таз (373,8±5,8), вузької частини малого тазу (342,9±5,08) свідчить про принципову можливість здійснення пологів через природні пологові шляхи у всіх жінок: з вузьким тазом, великим плодом, ожирінням.В акушерстві ця тенденція особливо актуальна і обумовлюється великим відсотком несприятливого виходу пологів, перинатальної захворюваності і смертності, а також збільшенням кількості операцій кесарева розтину з приводу клінічної невідповідності таза матері і розмірів голівки плоду, високим відсотком ургентних операцій (В.И. Сприятливий перебіг та вихід пологів у вагітних жінок високої групи ризику за материнською та перинатальною патологією (вузький таз, великий плід, ожиріння та ін.) залежить від вибору оптимального методу розродження, який дозволяє попередити ризик травматизму матері і плоду та сприяти народженню здорової дитини (О.В. Важливе значення під час складання плану розродження вагітних жінок мають результати антропометричного дослідження (зріст, маса тіла, дані зовнішнього та внутрішнього акушерського дослідження), з яких найбільш інформативним для прогнозу виходу пологів є внутрішні розміри малого тазу (Г.К. Необхідність вимірювання внутрішніх розмірів малого тазу диктується тим, що у разі звуження тазу невідповідність між розмірами тазу матері і голівкою плоду має місце в 25-27%, а за нормальних розмірах таза відмічається у 3% випадків (Е.А. Часто зустрічаються відносні ступені звуження тазу, які утворюють відповідні труднощі в прогнозуванні диспропорції між тазом матері і голівкою плода.На сагітальному зрізі малого тазу вимірювались наступні параметри: прямий розмір входу в малий таз; прямий розмір широкої частини входу в малий таз; прямий розмір вузької частини входу в малий таз; прямий розмір виходу з малого тазу; довжина і глибина крижі; кут нахилу малого тазу; товщина пресакрального і ретросакрального жирового шару; лобно-потиличний розмір головки плоду (ЛПРГП); біпарієтальний розмір головки плоду (БПРГП); малий косий розмір голівки плоду. На фронтальному зрізі вимірювали поперечний розмір входу в малий таз; поперечний розмір широкої частини малого тазу; поперечний розмір вузької частини малого тазу; поперечний розмір виходу з малого тазу; ЛПРГП Тому були розроблені і апробовані такі індекси: - індекс входу в малий таз=(прямий розмір входу в малий таз поперечний розмір входу в малий таз - товщина пресакральної жирової клітковини); Практично, це склало 39 жінок, яким можливо та повинно було своєчасно провести діагностику функціональної неповноцінності таза та провести операцію в плановому порядку. За даними вимірювань рутинним методом 25 вагітних були віднесені до тих, що мають анатомічно вузький таз, а за результатами МР пельвіометрії тільки у 17 (68%) був виявлений вузький таз різного ступеню та форми, а в 8 (32%) випадках розміри тазу були в нормі.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми допологового прогнозування функціональної неспроможності тазу та вибіру оптимального метода розвязання пологів з метою зменшення материнського та дитячого травматизму. У жінок групи високого ризику за перинатальною патологією (ожиріння, великий плід, вузький таз) відмічається підвищення відсотку несприятливого виходу пологів для матері (19%), для плоду (пологових травм - 12,9%, дизадаптаційного синдрому - 68%), та підвищення оперативного розродження до 45,3%. У той же час зіставлення середніх індексів голівки плоду (330,69±2,46), індексу входу в малий таз (373,8±5,8), вузької частини малого тазу (342,9±5,08) свідчить про принципову можливість здійснення пологів через природні пологові шляхи у всіх жінок: з вузьким тазом, великим плодом, ожирінням, що підтверджується на практиці та потребує ретельного обґрунтування при виборі оперативного способу розродження.

2. Основий зміст роботи