Висвітлення внеску професора Ф.А. Стефаніса в розвиток анатомії, аналіз результатів експериментальних досліджень вченим лімфатичної системи людини. Порядок розповсюдження ін"єкційної маси по відвідній лімфатичній судині у відповідний лімфатичний вузол.
ПРІОРИТЕТНІ НАУКОВІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОФЕСОРА УНІВЕРСИТЕТУ СВ.Ключовіслова:вчений, професор, нормальна анатомія, анатомія,лімфатична система, інєкція, нирки, печінка, шлунок, апарат. Стефаніса над загальноприйнятою ручною інєкційною методикою за допомогою шприца.Метод інєкціїлімфатичних судин,запропонований ФРАНЦЕМАДОЛЬФОВИ-чем, полягав у застосуванні внутрішньотканних уколів і був своєрідним інваріантом метода Герота, який наливав лімфатичні судини за допомогою спеціально пристосованого дляцього шприца «від вільної руки». Вченого не задовольняла така практика, тому що під час дослідження можуть бути пошкодженні деякі судини і рука дослідника швидко втомлюється. Лімфатичні судини ввігнутої поверхні правої частки печінки вчений поділив на задню і внутрішню групи (судини жовчного міхура і вінцевої звязки); лімфатичні судини ввігнутої поверхні лівої частки печінки утворюють передню групу. Розглядаючи поверхневі лімфатичні судини печінки, вчений зробив висновок, що вони утворюютьу їїочеревинному покривіодношарову підсерозну сітку;відвідні(збираючі) судини серозної лімфатичної сітки печінки досягають певних ділянок печінки (підвішана звязка), сходять з печінки і йдуть у напрямку до дванадцятипалокишкових вузлів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
