Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва - Автореферат

Національна академія наук України Інститут регіональних дослідженькандидат економічних наук, доцент Реверчук Надія Йосипівна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, доцент кафедри менеджменту економіки і соціології. Захист відбудеться 28 листопада 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. В якості обєкта дослідження обрано економічну безпеку малого і середнього підприємництва в системі економічної безпеки держави. Обґрунтовано пріоритети, методи і засоби удосконалення інституційного базису економічної безпеки МСП на центральному і регіональному рівнях ієрархії управління економікою.З погляду системного підходу безпека національної економіки є складною багаторівневою системою, яка обєктивно потребує захищеності життєво важливих інтересів усіх її елементів на різних рівнях ієрархії управління: держави, регіону, галузі, сектора економіки, підприємства, домашнього господарства, особи. На сучасному етапі важливість зміцнення економічної безпеки набуває особливої гостроти для малого і середнього підприємництва (МСП) внаслідок таких причин: недостатньо керованого державою процесу формування цього сектора у період трансформації економіки і суспільства; обєктивно вищого рівня загроз безпеці малих і середніх підприємств через їх розміри, рівень забезпеченості матеріальними і фінансовими ресурсами; значної частки підприємств, які не розпочали свою діяльність, збиткових чи фінансово нестійких; недосконалого конкурентного середовища; проявів монополізму, клієнтських відносин і корупції у відносинах "бізнес-влада"; надмірно високого рівня криміналізації і тінізації господарювання. У процесі роботи використовувались загальнонаукові та емпіричні методи: аналізу та синтезу (для обґрунтування ролі економічної безпеки малого і середнього підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, визначення стратегічних пріоритетів та принципів забезпечення економічної безпеки цього сектора економіки); системно-структурного аналізу та теоретичного узагальнення (для систематизації існуючих концепцій, уточнення сутнісних характеристик категорії "економічна безпека підприємництва" та удосконалення методичних підходів до оцінки рівня економічної безпеки малого і середнього підприємництва); регресійного аналізу (для визначення залежностей між тенденціями розвитку малого і середнього підприємництва та рівнем його економічної безпеки, виявлення перешкод її зміцненню); методи групувань, логічного аналізу, стратегічного менеджменту (для дослідження механізму державного регулювання підприємництва та обгрунтування організаційно-економічних засобів зміцнення економічної безпеки малих і середніх підприємств і заходів з удосконалення її інституційного базису); метод системного підходу (при визначенні пріоритетних напрямів та інструментів підвищення рівня конкурентоспроможності малих і середніх підприємств). Зокрема, у дисертації: вперше: - обґрунтовано визначальну роль економічної безпеки малого і середнього підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, що дозволило окреслити пріоритети і методи подолання таких системних ризиків на посттрансформаційному етапі її розвитку, як: посилення диспропорцій галузевої, регіональної і внутрішньо-регіональної структури економіки; зростання підприємницької активності в "центрі" за рахунок "периферії"; скорочення обсягів надходжень до бюджетів; зниження рівня якості ресурсного потенціалу (людського, природного, матеріально-технічного, фінансового); посилення міжнародної трудової міграції; надмірна територіальна концентрація бізнесу і господарських ресурсів; методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки малого і середнього підприємництва, на основі чого запропоновано запровадження її оперативного моніторингу, зокрема, обґрунтовано сукупність критеріїв та індикаторів з числовими пороговими значеннями, алгоритм оцінки як послідовності дій: аналіз стану розвитку підприємництва; розрахунок показників рівня економічної безпеки підприємництва за компонентами її внутрішньої структури; порівняння показників з їх критичними значеннями; оцінка рівня економічної безпеки з урахуванням регіональної та галузево-секторальної специфіки;Відсутність достатньої уваги з боку органів державного управління до забезпечення належного рівня економічної безпеки підприємництва не дозволяє створити умови, необхідні для підвищення економічної ефективності функціонування підприємств, і є одним з основних чинників загроз функціонуванню і подальшому розвитку підприємництва та економіки загалом.

Основний зміст роботи