Поява мережевих інформаційних агентств і конкуренція з традиційними - Курсовая работа

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТРаніше вважалося, що інформаційний продукт інформагентств доступний для розуміння тільки професійним журналістам й аналітикам. Тепер, коли інформаційні агентства являють собою потужні структури по створенню, поширенню й зберіганню великих масивів інформації в електронному форматі, аудиторія їх розширилася, і зявилися нові можливості. Споживачу зараз не обовязково купувати газету, чекати, коли почнеться той або інший телевізійний блок новин, можна просто зайти в Інтернет і моментально довідатися необхідну інформацію. Інформація, що зявляється на новинних стрічках інформаційних агентств, широко використовується іншими ЗМІ, тому інформаційні агентства є своєрідним першоджерелом.Інформаційні агентства - спеціалізовані інформаційні підприємства (організації, служби, центри), що обслуговують ЗМІ. Інформаційні випуски агентств відрізняються тематикою (загальні й спеціальні - політична стрічка, економічна, спортивна, міжнародна), обсягом (виміряється кількістю повідомлень або сторінок, зараз часто в кілобайтах), періодичністю (кількість випусків у день, тиждень, місяць), способом передачі, формою в електронному або друкованому вигляді: бюлетені, вісники, готові для ефіру повідомлення), орієнтація на окремі групи споживачів (на загальнонаціональні й регіональні ЗМІ, електронну пресу, органи влади, установи, комерційні організації). Інформаційні агентства перебувають у самому центрі системи засобів масової інформації. Їхня робота рідко доходить до широкої публіки прямо: як правило, новини, які готовлять агентства, використовують інші засоби масової інформації: газети, телебачення й радіо. Головними читачами інформаційних «стрічок» є професійні журналісти - тільки вони здатні розібратися в сотнях повідомлень на всі мислимі теми, що зявляються на «стрічках новин».Після поразки при Ватерлоо, Гаваса втратив усі гроші і єдиним його капіталом залишилося знання іноземних мов, торгівлі й журналістики, тому що в часи своєї могутності він був одним із власників найбільшої у Франції газети "La Gazette de France" ("Ля Газетт де Франс"). Пізніше Гавас, почав видавати бюлетень під гаслом «Швидко й добре», а через кілька років створив своє агентство. Перша проблема виникла в Гаваса вже через кілька років: для того, щоб прискорити передачу газетних витримок, Гавас перестав виписувати європейські газети в Париж, а замість цього найняв декількох співробітників в основних європейських столицях, звідки вони передавали повідомлення через кілька годин після того, як газети вийшли. Вольф, попрацювавши кореспондентом Гаваса на паризькій фондовій біржі, виїхав у Берлін і створив агентство фінансових й економічних новин Wollfsnachric-tenbureau. Якщо засоби передачі даних розвивалися поступово, постійно збільшуючи можливості передачі все більших обсягів даних і скорочуючи витрати на це, то зміна системи обробки інформації у середині самих агентств відбулася революційно, у корені змінивши всю технологію роботи агентств.Традиційним споживачам інформації - засобам масової інформації - агентства також надають досить різноманітну палітру продуктів. Крім звичайних інформаційних повідомлень Associated Press поставляє передплатникам репортажі й нариси, які можуть використовуватися як готові газетні матеріали. Крім того, на стрічці можна знайти інформацію про усе, що може бути повязане із цією подією: коментарі, аналітичні матеріали, біографії учасників, статистичну й історичну інформацію. Якби для того, щоб готовити кожний із продуктів, агентство було б змушене повністю міняти стиль новини, то штат агентств становив кілька тисяч редакторів, а самі агентства ніколи б не стали рентабельними. У російських агентствах (крім ІТАР-ТАРС, тому що це агентство існує поза ринковими рамками) ситуація ще більш характерна: «Інтерфакс» випускає біля сотні спеціалізованих інформаційних продуктів, у той час як у всьому агентстві працюють близько 300 журналістів і серед них - не більше 20 редакторів.«Виникнення мережевих інформаційних агентств, як і поява будь-якого нового засобу масової інформації, повязане із двома групами факторів - технологічними й соціальними. До технологічного відноситься можливість створення й поширення інформації в глобальній мережі, відносна простота створення такого інформаційного продукту для авторів, можливість доступу, необмеженого часовими й територіальними рамками для аудиторії. Ці фактори у свою чергу вплинули на соціальні передумови виникнення й наступного розвитку мережевих інформаційних агентств. У розпорядженні журналістики є наступні засоби передачі інформації: · Текст: одноразово передає не так багато інформації, але використає силу інших елементів (фото, звуки й ін.) Гіпертекст відноситься не тільки до нелінійного звязку у межах одного типу інформації, але й охоплює нелінійне обєднання в мережі різних типів інформації.

Зміст

Вступ

1. Інформаційні агентства в системі ЗМІ

1.1 Основні етапи становлення й розвитку інформаційних агентств на ринку світової інформації

1.2 ЗМІ - основний споживач інформаційного продукту агентств

1.3 Виникнення мережевих інформаційних агентств. Переваги й недоліки

1.4 Принципи функціонування сучасних інформаційних агентств

1.5 Специфіка «новин» інформаційних агентств

Висновки

Використана література