Повторна черепно-мозкова травма: патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування (клінічне та експериментальне дослідження) - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИНауковий консультант доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Педаченко Євген Георгійович, ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України», науковий керівник відділу нейротравми, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «нейрохірургія». Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Морозов Анатолій Миколайович, професор кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. доктор медичних наук, професор Потапов Олександр Олександрович, завідувач кафедри нейрохірургії та неврології Сумського державного університету МОН України; доктор медичних наук, професор Шевага Володимир Миколайович, завідувач кафедри невропатології і нейрохірургії Львівського національного медичного університету ім.Лише у США кількість потерпілих з наслідками ЧМТ становить 6,5 млн. В Україні частота травми мозку становить в середньому, 4-4,2 на 1000 населення щороку (Педаченко Е.Г., Морозов А.М., 1993). Ефективного вирішення проблеми обєктивізації діагностики і лікування потребує легка ЧМТ, яка стає найбільш поширеною і становить 100-300 випадків на 100000 населення (Wrighston P., Gronwall S., 1998; Jager T. et al., 2000). Майже у 25% потерпілих зберігаються посткомоційні та постконтузійні симптоми або когнітивні порушення протягом 1 року після травми (Middelboe T. et al., 1992; Alves W. et al., 1993). Якщо стосовно травми тяжкого і середнього ступеня тяжкості питання обовязкової госпіталізації і стандарти надання медичної допомоги в основному визначені, то для легкої ЧМТ вони вимагають певної уніфікації. Ромоданова АМН України» «Вивчити патогенез та розробити методи підвищення ефективності діагностики, лікування, профілактики та прогнозу при повторній черепномозковій травмі» за № держреєстрації 0196U006531 (1996-1998 рр.); галузевої науково-технічної програми «Медична допомога при черепномозковій травмі» на 2007-2012 рр. МОЗ України, Академії медичних наук України, Наказ від 11.08.2006 р.Матеріали, висновки та положення кандидатської дисертації Каджая М.В. не використовувалися в його докторській дисертації. Автор висловлює щиру подяку за допомогу у виконанні досліджень співробітникам лабораторій експериментальної нейрохірургії та електронної мікроскопії, відділу імунології, лабораторії біохімії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. Основні положення дисертації були оприлюднені на ІІ зїзді нейрохірургів України (Одеса, 1998), ІІІ зїзді нейрохірургів Росії (Санкт-Петербург, 2002), ІІІ зїзді нейрохірургів України (Алушта, 2003), Всеросійській науково-практичній конференції «Поленовские чтения» (Санкт-Петербург, 2005), Ювілейному VIII зїзді ВУЛТ (Івано-Франківськ, 2005), симпозіумі «Актуальні питання невідкладної нейрохірургії» (Тернопіль, 2005), IV зїзді нейрохірургів Росії (Москва, 2006), науково-практичній конференції нейрохірургів України «Критерій якості життя хворих після нейрохірургічних втручань» (Коктебель, 2007), IV зїзді нейрохірургів України (Дніпропетровськ, 2008). Апробація дисертації відбулася на сумісному засіданні вченої ради ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. За темою дисертації опубліковано 38 наукових друкованих праць (з них 10 одноосібних), у тому числі 21 стаття у фахових періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 патенти України на винахід, 14 тез доповідей на конгресах, зїздах, конференціях.Обстежено 221 потерпілого: з повторною легкою ЧМТ (167 хворих) і середнього та тяжкого ступеня тяжкості (24 і 30 пацієнтів відповідно), які перебували на лікуванні у відділенні нейротравми ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. Для вирішення поставлених задач хворих з повторною ЧМТ було розподілено на 4 групи; в основу розподілу покладено тяжкість першої і повторних ЧМТ. І група - 148 хворих з легкою первинною і легкою повторною ЧМТ («Л-Л»); ІІ група - 19 хворих, які зазнали первинної ЧМТ середнього або тяжкого ступеня та повторної легкої ЧМТ; ІІІ група - 24 хворих з повторною ЧМТ середнього ступеня тяжкості, які раніше вже зазнавали травми різного ступеня тяжкості; IV - 30 хворих з повторною тяжкою ЧМТ і з первинною ЧМТ різного ступеня тяжкості. Хворі молодого (15-44 років) віку були розділені на власне молодого (15-29 років) і зрілого (30-44 років) віку з урахуванням нейропсихологічних відмінностей пацієнтів цих груп. Забір крові здійснювали в гострому (2-3-й день госпіталізації), проміжному (4-6 місяців) і віддаленому (понад 6 місяців) періодах після травми.На підставі вивчення імунологічного та біохімічного гомеостазу у хворих з повторною легкою ЧМТ та експериментального дослідження морфометричних змін у щурів з модельованою повторною легкою ЧМТ розкрито патогенетичні особливості прогредієнтного перебігу даного виду травми головного мозку. Повторна ЧМТ на відміну від первинної травми мозку характеризується різноспрямованим і тривалим порушенням біохімічного та імунологічного гомеостазу, прогредієнтністю перебігу, особливо вегетативних і психоемоційних розладів, що вимагає довготривалого диспансерного спостереження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ