Повторні оперативні втручання після реконструктивних операцій на артеріальних судинах - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Грубнік Володимир Володимирович, завідувач кафедри хірургічних хвороб з післядипломною підготовкою лікарів Одеського державного медичного університету МОЗ України Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Губка Олександр Вікторович, професор кафедри госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету МОЗ України заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор, Бойко Володимир Володимирович, завідувач кафедри госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету МОЗ України, директор Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України. Захист відбудеться “22” листопада 2007 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м.За частотою поширеності в структурі атеросклеротичних оклюзійних уражень судин різних басейнів перше місце посідають ураження термінального відділу аорти й магістральних артерій нижніх кінцівок, що призводять до розвитку хронічної артеріальної недостатності з подальшою ішемією кінцівки (Гусак В.К., і співавт., 1993; Пшеничний В.М., 2000). Накопичений досвід реконструктивної судинної хірургії висвітлив одну з найважчих проблем: нерідко спостерігаються ранні й пізні ускладнення у вигляді тромбозів протезів, кровотеч, інфікування ран, утворення несправжніх аневризм, що потребують повторних операцій. За повідомленнями ряду авторів, частота повторних реконструктивних операцій на судинах коливається від 6 до 38% (Покровський А.В. і соавт., 1995; Ніконенко А.С. і співавт., 2002; Нікульніков П.І. та співавт., 2004; Доміняк А.Б. і співавт., 2005; Губка О.В. та співавт., 2005). Метою дослідження було підвищення ефективності лікування хворих, що перенесли реконструктивні операції на аорто-клубово-стегновому сегменті шляхом удосконалення повторних реконструктивних операцій, розробки нового алгоритму діагностики ускладнень і лікувальної тактики в післяопераційному періоді, що забезпечує зниження частоти специфічних ускладнень. Уперше визначені структура й види деяких специфічних ускладнень після реконструктивних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті, що дозволяє прогнозувати їх виникнення після первинних реконструкцій, чіткіше визначати показання до первинних операцій, а також обирати відповідну тактику хірургічного й консервативного лікування.Супутну патологію діагностовано у 87 (70,7%) хворих, найчастіше це була ішемічна хвороба серця - у 58 (47,1%) хворих, постінфарктний кардіосклероз - у 26 (21,1%) і артеріальна гіпертензія - у 14 (11,4%) хворих. Залежно від сполучення факторів ризику і їхньої виразності на момент надходження у відділення судинної хірургії хворі були попередньо розподілені на чотири групи: І - ризику виникнення інфекційних ускладнень - 47 (6,8%) хворих, ІІ - тромботичних ускладнень - 21 (3,0%), ІІІ - реоклюзії артерій - 62 (8,9%) та IV - недиференційованого ризику - 562 (81,2%). У контрольній групі (91 хворий) операції виконувалися за загальноприйнятими протоколами, а ведення в післяопераційному періоді було традиційним. Усім хворим, які були під спостереженням, раніше виконувалися реконструктивні операції на аорто - клубово - стегнових сегментах із застосуванням гофрованих фторлавсанових протезів фірми “Север” Ленінград (Санкт-Петербург, Росія), а також аутовенозні трансплантати. Відповідно до результатів власних клінічних спостережень, запропоновано класифікувати ускладнення за видом ускладнення: тромбоз зони реконструкції, кровотеча (первинна, арозивна), емболії дистальних артерій, аневризми анастомозу (проксимальні, дистальні), розростання неоінтими, інфікування (рани, протеза), за термінами виникнення ускладнення: післяопераційні (у терміни до 1 місяця), ранні (у терміни до 1 року) та пізні (у терміни від 1 року і більш) ускладнення.У дисертаційній роботі проаналізовані ускладнення після первинних реконструктивних операцій, що потребують повторних оперативних утручань на артеріях аорто-клубово-стегновому сегменту та безпосередні й віддалені результати цих операцій. Розроблена класифікація післяопераційних ускладнень, яка дозволяє оптимізувати схему ведення хворих, запобігти виникненню важких наслідків і зберегти у функціональному стані кінцівку. Установлено, що після виконання реконструктивних і пластичних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті при облітеруючому атеросклерозі в 17,8% хворих розвиваються ускладнення. Абсолютними показаннями для виконання повторної реконструктивної операції є гостра ішемія кінцівки або хронічна ішемія III-IV ступеня, а також ускладнення, які загрожують життю хворого.

Основний зміст роботи