Повсякденне життя міст України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: європейські впливи та українські національні особливості - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИІнституту історії України НАН України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України, заступник директора, завідувач відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст. Захист відбудеться „25” березня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту історії України НАН України (01001, м.В останні роки науковці в Україні все більше приділяють увагу проблемам історії повсякдення. Вивчення окремих аспектів повсякдення свідчить про уважне ставлення до контексту епохи, дозволяючи краще, повніше і глибше осягнути минуле, розширюючи зміст і спектри сучасної історичної науки. Кінець ХІХ - початок ХХ ст. є тим періодом, коли були започатковані і набули поступу процеси та явища, які визначили спосіб життя у ХХ ст. Розвиток промисловості, транспорту і комунікацій, засобів звязку, впровадження технічних новинок, прискорення процесу урбанізації відчутно позначилися на повсякденні міського населення в Україні. Мета дисертаційної роботи полягає у реконструкції основних аспектів повсякденного життя міст України у зазначений період на основі аналізу широкого кола джерел та наукової літератури, у виявленні особливостей побутової культури населення українських міст.Деякі з цих видань були написані фахівцями як керівництво для професіональної діяльності, але більшість з них призначалася саме споживачам, пересічним обивателям, формуючи їх стиль життя. Тема представленого дослідження поєднує цілий комплекс питань: облаштування помешкання городян, одяг, мода, технічні новинки та побутові вдосконалення тощо. Повсякденне життя городян в Україні розглядається у дослідженнях, присвячених окремим містам. Міське житло, інтерєр та його оздоблення на рубежі ХІХ-ХХ ст. досліджувалося переважно в межах загальних праць, присвячених вивченню архітектури цього періоду як у Росії, так і в Україні, та у мистецтвознавчих студіях. Розділ 2 - „Побутова культура міського населення України: європейські впливи” (складається з пяти підрозділів) - присвячений вивченню чинників, що вплинули на становлення побутової культури городян у зазначений період, та окремих аспектів повсякденного життя.Вивчення повсякденного життя міського населення в Україні на рубежі ХІХ-ХХ століть та виявлення факторів, які суттєво впливали або навіть визначали спосіб життя пересічного міського мешканця, передбачає розгляд і поєднання різних типів джерел і різноманітних публікацій. Період рубежу ХІХ-ХХ ст. в Україні характеризувався розвитком та розбудовою міст, збільшенням кількості міського населення, змінами темпу і стилю життя. Повсякденне життя мешканців міст в Україні у цей період було органічно повязане з прискореним економічним та соціальним розвитком суспільства. У дослідженні показано, що в повсякденному житті мешканців таких великих міст як Київ, Харків, Катеринослав, Одеса спостерігалося активне сприймання новітніх тенденцій та виявів прогресу. У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. побут пересічного городянина став викликати зацікавлення не лише з боку виробників, торговців, а й дизайнерів, оформлювачів, журналістів, гігієністів, які дієво впливали на масову свідомість, прищеплювали смак, виховували публіку, створювали систему нових потреб, визначали модні тенденції.

Основний зміст дисертації

Подано найважливіші результати роботи та викладено положення, що виносяться на захист.

1. Вивчення повсякденного життя міського населення в Україні на рубежі ХІХ-ХХ століть та виявлення факторів, які суттєво впливали або навіть визначали спосіб життя пересічного міського мешканця, передбачає розгляд і поєднання різних типів джерел і різноманітних публікацій. Використана джерельна база дослідження є достатньо репрезентативною. Джерела, більше чи менше інформативні, містять відомості як про загальні тенденції розвитку міського життя, так і про конкретні побутові деталі.

2. Аналіз стану наукової розробленості теми засвідчив, що досі вона не була предметом спеціального дослідження у вітчизняній історичній науці.

3. Період рубежу ХІХ-ХХ ст. в Україні характеризувався розвитком та розбудовою міст, збільшенням кількості міського населення, змінами темпу і стилю життя. Це стосувалося в першу чергу великих міст, що набували все більшої привабливості як місце проживання. Повсякденне життя мешканців міст в Україні у цей період було органічно повязане з прискореним економічним та соціальним розвитком суспільства. У дослідженні показано, що в повсякденному житті мешканців таких великих міст як Київ, Харків, Катеринослав, Одеса спостерігалося активне сприймання новітніх тенденцій та виявів прогресу. Йдеться, насамперед, про одяг, умеблювання й оздоблення житла. Населення невеликих провінційних міст здебільшого ще зберігало архаїчний спосіб життя, його побут був тісно повязаний з народними, тобто сільськими традиціями.

4. У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. побут пересічного городянина став викликати зацікавлення не лише з боку виробників, торговців, а й дизайнерів, оформлювачів, журналістів, гігієністів, які дієво впливали на масову свідомість, прищеплювали смак, виховували публіку, створювали систему нових потреб, визначали модні тенденції. Цьому впливові почали підлягати все ширші верстви міського населення. Створюється характерна міська культура повсякдення й певний уніфікований міський стиль життя. Визначаються характерні суспільні потреби та претензії середнього городянина.

5. У цей час середній клас набував все більшої ваги в суспільстві, акумулюючи і декларуючи його норми, традиції та цінності. Зазвичай підприємці з невеликим початковим капіталом намагалися розпочати власну справу з малого чи середнього виробництва продукції масового споживання й широкого ужитку, а також у сфері обслуговування. Водночас представники середнього класу були й основними споживачами цих товарів та послуг. Конкуренція між виробниками, і особливо між торговцями, призвела до стрімкого розвитку рекламної справи та широкого впровадження реклами в повсякденне життя. Реклама стала одним із засобів формування потреб людини, а отже і впливу на повсякдення городян. Аналіз рекламних оголошень у газетах та інших виданнях, їх зміст та форма, дозволили визначити, що основні закони реклами були відомі комерсантам і активно використовувалися ними на практиці вже на рубежі ХІХ-ХХ ст. Ступінь розвитку рекламної справи свідчить про формування суспільства, в якому більшість пересічних городян перетворюється на активних учасників процесу споживання як такого.

6. Опрацьовані матеріали засвідчують, що у цей період, порівняно з попереднім, у житті городян стрімко зросли роль і значення моди. Збільшилася питома вага тієї частини суспільства, яка так чи інакше прислухалася до модних тенденцій. Мода на межі ХІХ-ХХ ст. відбивала соціальні зміни, що відбулися в Україні. Утвердження класу буржуа, розвиток промисловості, технічні новації, зміна ролі жінки в суспільстві - ось головні фактори, що сприяли швидкому поширенню моди у різних верствах населення, а отже, її демократизації.

7. Широке впровадження машинного виробництва, виготовлення масової продукції призвело до здешевлення предметів повсякденного вжитку. Реакцією на широку доступність готової фабричної продукції стала мода на національне, виготовлене кустарним способом, „зроблене руками”. Таким чином, збільшилося значення та престижність виробів ручної роботи, мистецьких, кустарних, екзотичних, антикварних та інших, що претендували на ексклюзивність.

8. У зазначений час одяг, декоративно-ужиткове мистецтво, інтерєр помешкання потрапили до сфери зацікавлень професійних художників, стали предметом мистецьких пошуків та експериментів, зокрема в руслі концепції стилю модерн. Художники звернулися до проектування меблів, посуду, прикрас, дизайну помешкань.

9. На хвилі національного піднесення та зростання національної самосвідомості, що були притаманні суспільному життю в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., посилювалося захоплення народним мистецтвом, історією та культурою. Пошуки української національної осібності, в тому числі в архітектурі, прикладному мистецтві врешті призвели до створення українського стилю.

10. Проведені дослідження свідчать, що українські традиції органічно продовжували існувати в побуті частини населення великих міст, не зважаючи на поширення європейських впливів та русифікацію. Для мешканців невеликих провінційних українських міст було характерним збереження в повсякденному житті національних рис у їх первинній народній формі.

11. Встановлено, що у середовищі національно свідомої інтелігенції привнесення української народної традиції в повсякденний побут було проявом та демонстрацією національної самоідентифікації.

12. У цей період в міському середовищі почала поширюватися мода на стилізовані вироби, позначені народною естетикою. Це, в першу чергу обумовлювалося художніми якостями та дійсно мистецькою цінністю декоративно-ужиткових виробів, предметів вмеблювання, одягу та іншого в українському стилі. Виготовлені у кустарних майстернях за проектами професійних художників, ці вироби здебільшого були орієнтовані саме на потреби і смаки заможних міських жителів. Ці фактори обумовили проникнення українського елементу в побутову культуру повсякдення.

13. Показано, що українські національні елементи в повсякденному житті надавали характерних ознак побуту незалежно від того, чи існували вони як продовження сільської традиції, чи були даниною моді, або свідомим виявом національної ідеї в побуті.

Отже, знаковим для міської культури зазначеного періоду були, з одного боку, прискорена європеїзація життя, а з іншого - збереження та посилення українських національних рис.

Монографія

1. Вільшанська О.Л. Повсякденне життя міст України кін. ХІХ- поч. ХХ ст.: європейські впливи та українські національні особливості /Оксана Вільшанська. - К.: Інститут історії України НАН України, 2009. - 172 с.: іл.

Статті у фахових виданнях: 2. Вільшанська О.Л. Меблі в українському стилі Амвросія Ждахи / О.Л. Вільшанська // Народна творчість та етнографія. - 1996. - № 2,3 - С.52-63.

3. Wilszankaja O. Narodowe cechy ukrainskie we wnetrzach pomieszchen mieszkalnych miast Ukrainy w koncu XIX - poczaku XX w./ O.Wilszankaja // Miasto i kultura ludowa w dziejach Bialorusi, Litwy, Polski i Ukrainy.- Krakow, 1996. - Nr.5. - S. 181-193.

4. Вільшанська О.Л. Джерела до вивчення міського побуту України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О.Л. Вільшанська // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - Вип. І. - С.39-51.

5 Вільшанська О.Л. Реклама у повсякденному житті міського населення України на рубежі ХІХ - ХХ ст./ О.Л. Вільшанська // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Інститут історії України НАН України, 2007. - Вип. ХІІ.- С.87-94.

6. Вільшанська О.Л. Мода у повсякденному житті міського населення України кін. ХІХ - початку ХХ ст. / О.Л. Вільшанська // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Вип. XIV. - К.: Інститут історії України НАН України, 2008. - С. 309-322.

Статті в інших наукових виданнях та матеріали конференцій: 7. Вільшанська О.Л. Житло української інтелігенції Києва як відображення національної самосвідомості / О.Л. Вільшанська // Образ епохи: культурне середовище Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст.: тези доповідей на міжнародній науковій конференції - К.: Фонд відродження культурного середовища Києва, 1995. - С.33-34.

8. Вільшанська О.Л. Національні риси в інтерєрі міського житла України (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.) / О.Л. Вільшанська // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: [зб. наук. праць / матеріали шостих всеукраїнських історичних читань]. - Київ-Черкаси, 1997.- Кн.2.- С. 189-200.

9. Вільшанська О.Л. Характерні риси в побуті міського населення України (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / О.Л. Вільшанська // Тези виступів всеукраїнського круглого столу „Сарбеївські читання”. - К.: Інститут історії України НАН України, 2003. - С.93-95.

10. Вільшанська О.Л. Джерела до вивчення повсякденного життя міст України / О.Л. Вільшанська // Історія повсякденності: теорія та практика. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Переяслав-Хмельницький, 2010. - С.87-89.