Сюжетна модель ініціації, репрезентована трилогією Л. Дашвар "Биті є". Шляхи художнього втілення проблеми "війни генерацій". Переосмислення в авторській моделі світу архетипів матері, батька, близнюків. Принципи організації художнього часу і простору.
При низкой оригинальности работы "Повстання проти "влади батьків" як ініціація в сучасній українській романістиці (на матеріалі трилогії Люко Дашвар "Биті є")", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Повстання проти "влади батьків" як ініціація в сучасній українській романістиці (на матеріалі трилогії Люко Дашвар "Биті є")У цій сцені, яка є фінальною в кожному з трьох романів, авторка приділяє особливу увагу просторовій локації своїх персонажів, що дає змогу надати їм глибоких символічних характеристик: Макар, який нерухомо сидить на Узвозі; Макс - «людина, що розкидає каміння» (шлях згори вниз), і Гоцик - «людина, що збирає каміння» (шлях знизу вгору). Передусім це прямі відсилки до «Алхіміка» Пауло Коельо в третій книзі трилогії - Ілія й Гоцик повторюють шлях героя Коельо, пастуха Сантьяго, шукаючи скарби; при цьому твір-попередник виконує функцію своєрідного дороговказу (Ілія вирушає в дорогу, прочитавши роман Коельо, далі друзі керуються на своєму шляху певними віхами, описаними в книзі). Тема «війни поколінь» досягає кульмінації в мотивах батько-або матеревбивства, що неодноразово звучать у творах трилогії (мрії Ілії про розправу над батьком-бухгалтером, який покинув матір; думки Гоцика про вбивство невірної матері; нарешті, вбивство Ілією батька Ізідори). Складний процес змужніння юнаків у трилогії Люко Дашвар розгортається у тісному взаємозвязку з образами матерів, причому процес цей включає як відштовхування (розрив Макара з Мартою, відмова Макса від батьків, Гоцика - від рідної матері), так і прийняття, також не однозначне за своєю суттю (інфантильне повернення Макса до батьківського дому і чоловіча відповідальність за понівечену жінку, яку бере на себе Гоцик). Це протистояння для кожного з героїв завершується по-різному: якщо Макс залишається в полоні власних ілюзій стосовно свого «аристократизму» й ницості людей, які його оточують, а отже, не вибудовує гармонійних стосунків з батьками, то Гоцик, переживши цілу низку карколомних пригод, повертається в рідне село змужнілим і готовим до викликів життя, що виявляється, зокрема, і в його примиренні з батьком: «Гоцик танув у міцних татових обіймах, тремтів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
