Вивчення причин, ходу та наслідків повоєнного голоду на Україні. Негативний вплив грабіжницької хлібозаготівельної політики та інших антиселянських заходів тоталітарного режиму. Форми опору українських селян антинародній аграрній політиці держави.
При низкой оригинальности работы "Повоєнний голод на Україні (друга половина 40-х років ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі українознавства Харківського національного університету ім. ТАНЦЮРА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, професор кафедри українознавства Харківського національного університету ім. МАРОЧКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Захист відбудеться 2 березня 2001 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 у Харківському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Останнім із них був повоєнний голод у другій половині 40-х років ХХ ст. Однак, повоєнний голод в Україні другої половини 40-х років ХХ ст. ще залишається малодослідженим. Завдання дослідження: зясувати причини повоєнного голоду в Україні, зокрема проаналізувати негативний вплив грабіжницької хлібозаготівельної політики та інших антиселянських заходів тоталітарного режиму на виникнення голоду; В історіографії міцно утвердилася думка, що повоєнний голод в Україні мав місце в 1946-1947 рр. Дійсно, якщо мати на увазі пік трагедії, то він прийшовся на кінець 1946 - першу половину 1947 року. простежено поступове наростання голоду в Україні, показано його трагічну ходу, голодування в селах та містах, встановлено категорії голодуючого населення, регіони України, що найбільше постраждали від голодної трагедії, досліджено питання про хронологічні рамки голоду;У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається звязок з науковою програмою кафедри, де виконувалася дисертація, вказується предмет, мета, завдання дослідження, визначаються хронологічні та територіальні рамки роботи, наукова новизна, практичне значення дисертації та її апробація, розкривається структура виконаної роботи.Вивчаючи цю літературу, вдумливий дослідник помітить лицемірство і фарисейство офіційної пропаганди щодо колгоспного селянства, а за словами евфемізмами, що змушені були застосовувати дослідники, трагізм українського повоєнного села, зрозуміє, що при такій аграрній політиці, яке вело сталінське керівництво у повоєнному селі, голод був неминучим. О.М.Веселова та П.П.Панченко пишучи про причини, які викликали голод, називають серед них тяжкі наслідки війни, імперську політику правлячої верхівки колишнього СРСР щодо України, вилучення коштів із села, командно-примусові методи управління сільським господарством, посуху 1946 і 1947 рр., нереальні плани хлібозаготівель. Авторка описує, як виснажені голодом селяни намагалися вижити в цих екстремальних умовах, як голод спотворював моральні норми, показує репресивні дії влади проти селян, експорт хліба з охоплених голодом районів, допомогу голодуючим з боку населення західноукраїнських земель, поміч зарубіжжя. Зокрема, існують великі розбіжності у висвітленні причин голоду, недостатньо окреслені в історіографії і територіальні та хронологічні рамки повоєнного голоду; не визначені місцевості, які найбільше постраждали від голодомору; категорії та кількість голодуючого населення; способи, якими люди намагалися врятуватися від голоду; роль місцевих органів влади у ставленні до голодуючого люду; допомога населення західних регіонів республіки голодним біженцям; кількість жертв голодної трагедії, безпритульність і сирітство дітей; масові захворювання на дистрофію та інші, викликані голодом, хвороби; зростання злочинності; масовий відтік сільської молоді у міста та на новобудови, що призвело до обезкровлення аграрного сектора економіки; падіння трудової дисципліни серед колгоспників, занепад сільського господарства тощо. Для висвітлення аграрної політики тоталітарного режиму в повоєнному селі ми використали виступи та праці тодішніх керівників СРСР та УРСР (Й.Сталіна, М.Хрущова та інших), основні рішення комуністичної партії, директиви ВКП(б) та радянського уряду по господарським питанням, зокрема постанову Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) “Про заходи по ліквідації порушень статуту сільськогосподарської артілі в колгоспах від 19 вересня 1946 р.”, постанову лютневого (1947 р.) пленуму ЦК ВКП(б) “Про заходи піднесення сільського господарства в післявоєнний період”, постанову вересневого (1953 р.) пленуму ЦК КПРС “Про заходи дальшого розвитку сільського господарства СРСР”, постанову березневого (1947 р.) пленуму ЦК КП(б)У “Про заходи по виконанню постанови ЦК ВКП(б) про піднесення сільського господарства в післявоєнний період”, закони про пятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР та УРСР на 1946-1950 рр., стенографічні звіти сесій Верховної Ради УРСР за 1946-1948 рр., радянські статистичні збірники 1950-х - 1980-х років, де є дані про стан сільського господарства у повоєнні роки, експорт хліба з СРСР тощо.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы