Повоєнні репресії проти населення України (1944-1953 рр.) - Автореферат

Повоєнні репресії проти населення України (1944-1953 рр.)Актуальність теми дослідження визначається недостатньою розробкою у вітчизняній історичній науці проблеми повоєнних репресій на території України та особливостей репресивної політики влади повоєнного періоду. Політична історія 20-х - першої половини 80-х років - це історія необмеженого панування номенклатурно-комуністичної системи, яка лише починає обєктивно вивчатись і фактично є цілиною для дослідників. Хронологічні рамки охоплюють період 1944-1953 рр., починаючи зі звільнення території України від німецько-фашистських загарбників до смерті Й. В ході дослідження опрацьовано маловідомі документи та матеріали вищого та місцевого політичного керівництва, органів державної влади, правоохоронних органів, що дозволило детально відтворити механізм проведення репресій у повоєнні роки. Практичне значення дисертації полягає в можливості застосування її матеріалів, актуалізованих джерел, узагальнених результатів при подальшому вивченні історії політичних репресій повоєнних років у викладанні курсів з відповідних тем історії України, при підготовці спеціальних та наукових праць, висвітленні питань повоєнних репресій у багатотомній науковій серії книг «Реабілітовані історією», написанні навчальних підручників, монографій з історії повоєнного терору в Україні.Виразну картину репресій в Україні створено в дослідженні Г. Костюка. Проблеми депортації українців та поляків знайшли відображення в збірнику про сумнозвісну операцію «Вісла», працях І. Частину використаних у дисертації документів опубліковано в офіційних джерелах та археографічних збірниках, інші - залишаються неопублікованими, серед яких документи таких українських архівосховищ, як Центрального державного архіву громадських обєднань (ЦДАГО) України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України. «Репресивне законодавство та нормативно-правова основа часів пізнього сталінізму» другого розділу дисертації «Політико-правові засади масових політичних репресій в Україні в 40-х - на початку 50-х рр.» розкрито законодавчо-нормативні та відомчі акти колишнього СРСР та УРСР, на підставі яких здійснювались репресії. Розділ 3 «Тоталітарний режим у повоєнні роки» складається з трьох підрозділів, у першому з яких «Репресії проти робітників та селян України в повоєнний період», досліджується репресивна політика влади, яка направлена проти різних категорій робітників та селян, у першу чергу, тих, хто: під час війни зрадив Батьківщині або залишався на окупованій території чи примусово працював у Німеччині; порушував трудову дисципліну чи ставив під загрозу виконання планів; проявляв невдоволення чи хоча б якоюсь мірою не подобався владі.

Основний зміст дисертації

У дисертації надано комплексну характеристику повоєнних репресій тоталітарного режиму проти населення на всій території України. На основі результатів зясовано, що масові експропріації, розкуркулювання, колективізація, позбавлення прав вільного пересування, обмеження в політичних правах, депортації тисяч людей та цілих народів - усе це характеризувало повоєнну тоталітарну державу.

Вся система трималась на насильстві та приховуванні правди від своїх громадян. Комуністична партія перебувала на становищі єдиної неподоланої політичної сили в країні, монополіста в усіх сферах суспільного життя і, щоб не втратити своє панування, застосовувала різноманітні форми насилля та репресій. Перемога у війні аж ніяк не спонукала владу відмовитися від репресивної політики. Навпаки, на новому історичному етапі вона набула більш витончених, «цивілізованих», однак не менш ганебних форм. Засобами репресій в Україні утвердився сталінський тоталітарний режим.

Історіографічно-археографічний аналіз літератури, яка побачила світ за останні роки в Україні, має ґрунтовний фактологічний характер та надав змогу автору зробити узагальнююче дослідження проблеми. Працюючи з раніше закритими фондами архівів, удалося значно розширити джерельну базу дослідження, ввести до наукового обігу ряд раніш неопублікованих документів.

Основною особливістю повоєнних репресивних акцій України є те, що вони завжди мали «антинаціональне» забарвлення. Обвинувачення в «націоналізмі», «українському шовінізмі», «націоналістичних ухилах», у співчутті «націоналістичній контрреволюції» є універсальний засіб репресивно-каральних органів. Повоєнні політичні репресії супроводжували всю територію України. Тільки близько 180 тисяч жителів України заарештовані, що склало 25% від загальної кількості заарештованих у СРСР. У цілому в Україні за 1946-1953 рр. загальна кількість постраждалих склала 700-800 тис. осіб, незаконно репресованих - 200-250 тис.

Характер повоєнних репресій значно проявлявся стосовно регіональних особливостей. Так, у західних областях проводилась активна боротьба з націоналістичним підпіллям, насильницька колективізація на селі. В прикордонних областях створювалась система спеціальних перевірно-фільтраційних таборів, в яких утримувалась більшість репатріаційного контингенту. Найбільш високий процент заарештованих із числа репатріантів та військовополонених від загальної кількості припадає на промислово розвинуті області: Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську, Сталінську та Ворошиловоградську. На півдні здійснювалось переслідування та виселення людей різних національностей, яким інкримінувалося підтримка Німеччини. Репресивні заходи в східних, а також Ізмаїльської і Чернівецької областях особливо активно проводилися владою під час повоєнного голоду.

Найбільш масового характеру повоєнні репресії набули в перші повоєнні роки проти зрадників і підсобників-окупантів, націоналістичного підпілля, національних меншин, українського селянства. Державна каральна система, масові акції залякування населення служили головним засобом забезпечення політики тоталітарного режиму на Західній Україні;

Політичні репресії спрямовувались проти всіх прошарків населення, але більш усього проти селянства. Кількість заарештованих колгоспників та одноосібників, згідно зі статистикою МДБ УРСР, у повоєнний період склала близько 50% від загальної кількості заарештованих. Особливо тяжко на селянах відбивалися репресії, повязані з примусовим проведенням хлібозаготівель, що стали однією з основних причин виникнення і поширення повоєнного голоду. Головними формами повоєнних репресій проти села стали виселення, притягнення до кримінальної відповідальності, відправка до таборів.

Значне місце в здійсненні репресивної політики відіграла діяльність українських національних культурних діячів, унаслідок чого в поле зору органів НКВС-КДБ попали чисельні представники української інтелігенції. Розгорнуто кампанії з викриття націоналізму і його виразників у культурному середовищі, проти «схиляння перед іноземщиною». У звязку з участю багатьох мільйонів людей у політиці терору виникла моральна деградація суспільства. Воно почало жити в умовах страху за можливе покарання, за неминучі репресії стосовно інакомислячих.

Терором і репресіями колишня влада намагалась залякати і зламати населення, вишукуючи часто міфічних «ворогів народу» та створення в уяві слідчих неіснуючі організації. Репресивно-каральний апарат повоєнного періоду добре навчений, як зліпити образ «ворога народу», «шпигуна», використовуючи традиційні методи наклепів, тортур, знущань. Антигуманна суть і методи сталінської політики спричинили деформацію соціалістичної законності, порушення громадських і моральних норм у повоєнний період. Невідємною складовою частиною сталінського тоталітарного режиму є радянська антинародна судова система, характерною рисою якої відверто цинічне потоптання елементарних людських прав і особливо права на життя. Деформація законодавства, посилення репресивно-каральних заходів у державі звело нанівець правову захищеність громадян, сприяло встановленню тоталітаризму.

Лише в роки незалежності України зявилася можливість розкриття жахливої «білої плями» минулого нашого народу, що дало можливість значно глибше зрозуміти аспекти проблеми.

Напрямками подальшого дослідження проблеми можуть стати аналіз розподілу репресованих за віковими та фаховими показниками, галузями народного господарства, окремими роками та періодами. Розкриття демографічних наслідків репресивної політики, місця та ролі окремих силових структур, партійного апарату, визначення та реабілітація нових імен, незаконно репресованих владою.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Василенко С. М. Жертва хрущовської «відлиги» / С. М. Василенко, І. Є. Ніколаєв // Реабілітовані історією. Миколаївська область: [у 3 т.]. - К.; Миколаїв: Світогляд, 2007. - (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією»: [у 27 т.] / [голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) [та ін.]). - Кн. 3 / [Обласна редакційна колегія, голова О. М. Гаркуша]. - С. 189-192 (Особистий внесок автора полягає в узагальненні матеріалів архівно-кримінальної справи на Є. Г. Хайкіна).

2. Василенко С. М. Репресії проти служителів культу та віруючих України у повоєнний період (1944-1953 рр.) / С. М. Василенко // Збірник наукових праць ОНУ імені І. І. Мечникова / МННІ: гуманітарно-економічні дослідження. - Миколаїв; Одеса: ТОВ ВІД, 2008. - Т. 5. - С. 188-204.

3. Василенко С. М. Репресії проти учасників націоналістичних формувань / С. М. Василенко // Гілея (науковий вісник): збірник наукових праць / [гол. ред. В. М. Вашкевич]. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - Вип. 14. - С. 46-56.

4. Василенко С. М. Повоєнні репресії проти єврейського населення в Україні (1944-1953 рр.) / С. М. Василенко // Наукові праці КПНУ імені І. Огієнка: Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2009. - Т. 19. - С. 339-346.

5. Василенко С. М. Повоєнні репресії проти агентів іноземних розвідок на території України (1944-1953 рр.) / С. М. Василенко // Науковий вісник МДУ імені В. О. Сухомлинського: збірник наукових праць. - Миколаїв: МДУ, 2009. - Вип. 27: Історичні науки. - С. 107-120.

6. Василенко С. М. Українська інтелігенція й сталінізм у повоєнні роки / С. М. Василенко // Науковий вісник: збірник наукових праць - ОДЕУ. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - Одеса: ТОВ «Лерадрук», 2009. - № 19 (97). - С. 216-231.

7. Василенко С. М. Повоєнні репресії проти польського населення України / С. М. Василенко // Наукові праці: [науково-методичний журнал]. -Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - Т. 94. - Вип. 81: Історичні науки. - С. 63-68.

8. Василенко С. М. Повоєнні репресії проти військовослужбовців (1944-1945 рр.) / С. М. Василенко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - Серія 6: Історичні науки. - Вип. 6. - С. 108-114.

Размещено на .ru