Повернення імені Миколи Яська: ще одна добра справа на конто академіка Мушинки - Статья

Ужгородський національний університет, УЖНУ Повернення імені Миколи Яська: ще одна добра справа на конто академіка МушинкиТа ще й перший його декан Микола Григорович Ясько, про якого більше замовчано, ніж сказано, має майже ювілейні дати: 19 грудня, на самого Миколая, виповнюється 115 (чи 125?) років від дня його народження - влітку ж було 55 років з дня смерті. Проте з того, що все-таки можна прочитати, а ще й почути від його нечисленних сучасників, учнів, робимо висновок, наскільки драматичною, навіть трагедійною (читаймо: знищеною, покрученою системою) є постать людини, якій судилося хай на кільканадцять місяців, але все-таки бути одним з перших проректорів нашого університету, першим деканом філфаку, читати перші лекції першим студентам-філологам з української літератури. Зауважимо зі свого боку, що такий розвиток подій у його житті міг бути зумовлений як особистим прагненням карєрного зростання, так і наслідком взятих на себе зобовязань, адже була родина, яка після повернення батька з Архангельська змушена була працювати в колгоспі (батько, мати, сестра Серафима), були інші діти (брат Григорій, сестра Уляна), які змогли здобути педагогічну освіту й працювати за фахом [8: 129]. Вчений не встиг завершити своєї основної праці, бо час розтратив на пошуки пісень про Леніна і Сталіна, про Великий Жовтень і соціалістичне будівництво, про Москву і Кремль.» [8: 128-129]. український література фольклористика ясько Сенько «послужний список» [8: 129], мав би бути трохи не таким: уже з вересня 1950 року він лише старший викладач кафедри української літератури, а в 1953 р. перейшов працювати завідувачем кафедри української літератури Ужгородського учительського інституту, через рік знову повертається на попереднє місце старшим викладачем і працює на цій посаді до останніх днів свого життя [8: 130; 9: 840].Трагедійну роздвоєність особистості, яку так тонко і точно передає Микола Хвильовий у своїй новелі «Я (Романтика)», міг переживати і Микола Григорович, який віднайшов вічний спокій у закарпатській землі. Аби мати змогу досліджувати Франка, Гнатюка, Колессу, Панькевича, Югасевича, Борканюка, був змушений збирати і найголовніше знаходити (!) на Закарпатті фольклор про Сталіна-Леніна і великий Жовтень. Туряниці, колишнього доцента кафедри української літератури УЖДУ, який уважає себе учнем і послідовником Миколи Яська (читав його дисципліни після раптової смерті Миколи Григоровича), відгук на написану, але так і не захищену дисертацію Миколи Григоровича Яська підготував Максим Рильський. Реабілітовуючи одних (маємо на увазі Панькевича), змушений був «таврувати» інших - до прикладу, представника «розстріляного відродження» Миколу Зерова, про що дізнаємося з віднайденої чернетки листа самого Зерова до редакції однієї з газет (можна думати, київської «Літературної газети») [2: 205-206]. Припускаємо, робив це не тому, що вбачав в естетизмі Коцюбинського чи в його оцінках Зеровим смертний гріх, а тому що мав виправдовувати «довіру» системи, через що й мусив іти на подвійні кроки, як це робили тоді цілі покоління розумних людей, інтелектуалів, викручуючи й вимучуючи себе, бо задля самозбереження мали ступати бодай мінімально назустріч її (системі) бажанням.

Трагедійну роздвоєність особистості, яку так тонко і точно передає Микола Хвильовий у своїй новелі «Я (Романтика)», міг переживати і Микола Григорович, який віднайшов вічний спокій у закарпатській землі. Аби мати змогу досліджувати Франка, Гнатюка, Колессу, Панькевича, Югасевича, Борканюка, був змушений збирати і найголовніше знаходити (!) на Закарпатті фольклор про Сталіна-Леніна і великий Жовтень. За словами фольклориста Ю. Д. Туряниці, колишнього доцента кафедри української літератури УЖДУ, який уважає себе учнем і послідовником Миколи Яська (читав його дисципліни після раптової смерті Миколи Григоровича), відгук на написану, але так і не захищену дисертацію Миколи Григоровича Яська підготував Максим Рильський.

Реабілітовуючи одних (маємо на увазі Панькевича), змушений був «таврувати» інших - до прикладу, представника «розстріляного відродження» Миколу Зерова, про що дізнаємося з віднайденої чернетки листа самого Зерова до редакції однієї з газет (можна думати, київської «Літературної газети») [2: 205-206]. Припускаємо, робив це не тому, що вбачав в естетизмі Коцюбинського чи в його оцінках Зеровим смертний гріх, а тому що мав виправдовувати «довіру» системи, через що й мусив іти на подвійні кроки, як це робили тоді цілі покоління розумних людей, інтелектуалів, викручуючи й вимучуючи себе, бо задля самозбереження мали ступати бодай мінімально назустріч її (системі) бажанням.

Ось тільки не всі ставали її слугами. Уважаємо, що не став ним і Микола Григорович Ясько - перший декан філфаку, науковець, інтелектуал, дослідження праці якого ще попереду.

Стаття надійшла до редколегії25 лютого 2016 р.

Література та джерельна база

1. Барчан В. Біля джерел: до 60-річчя кафедри української літератури УЖНУ. - Ужгород: Ліра, 2004. - 160 с.

2.Зеров М. COROLLARIUM / Збірка літературної спадщини під редакцією М.Ореста. Проект зі збереження спадщини української еміграції. - Мюнхен: Інститут Літератури, 1958. - 222 с.

3. Архів Ужгородського національного університету. Книга приказов ректора по Ужгородскому государственному университету за 1945-1946 учебный год: начато 27 ноября 1945 г. - окончено 27 июня 1946. - 123 арк.

4. Архів Ужгородського національного університету. Книга приказов ректора по Ужгородскому государственному университету: начато 27 июня 1946 г. - окончено 28 декабря 1946 г. - 173 арк.

5. Архів Ужгородського національного університету. Книга приказов ректора по Ужгородскому государственному университету: начато 2 января 1947 г. - окончено 31 декабря 1947 г. - 316 арк.

6. Офіційний сайт Ужгородського національного університету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uzhnu.edu.ua/uk/ cat/faculty-fhistory/about

7. Панькевич І. А. Час мовчати і час промовляти. Збірка закарпатоукраїнських народних приповідок Івана Югасевича з р. 1806 / Передмова акад. Миколи Мушинки; редакція та примітки Наталії та Івана Ребриків. - Ужгород: Ґражда, 2015. - 72 с.

8. Сенько І. Микола Ясько // Педагоги-науковці (В. В. Туряниця, упорядкування і передмова). - Ужгород, 1997. - С.128-132.

9. Хланта І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліографічний покажчик. - Ужгород: Закарпаття, 1995. - С.840-842.