Поверхневе дихання та дозована ходьба у фізичній реабілітації жінок репродуктивного віку з екстагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту ПОВЕРХНЕВЕ ДИХАННЯ І ДОЗОВАНА ХОДЬБА У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ОВАРІЕКТОМІЮРоботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту Науковий керівник кандидат медичних наук, доцент Пєшкова Ольга Володимирівна, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри спортивної медицини і фізичної реабілітації Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Клапчук Василь Васильович, Дніпропетровська державна медична академія, професор опорної МОЗ України кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини і валеології; доктор біологічних наук, професор Фурман Юрій Миколайович, Вінницький державний педагогічний університет, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації Захист відбудеться 27 квітня 2006 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.У післяопераційний період при порожнинних хірургічних утручаннях із приводу кісти яєчників нерідко розвиваються порушення функцій внутрішніх органів (дихальної і серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту, сечовивідної системи), що сповільнюють процес реабілітації жінок, які перенесли оваріектомію. За останні роки для профілактики післяопераційних ускладнень після оваріектомії на фоні медикаментозної терапії використовуються різні засоби фізичної реабілітації: лікувальна фізична культура, масаж, фізіотерапія, фітотерапія тощо (В.Н. Фахівці з відновного лікування підкреслюють, що фізичної реабілітації потребують усі хворі, яки перенесли гінекологічні операції, але, в першу чергу, вона показана жінкам, що входять у групу високого ризику щодо виникнення післяопераційних ускладнень, - при захворюваннях дихальної, серцево-судинної й ендокринної систем, порушеннях жирового обміну тощо (В.І. Усе вище сказане визначає актуальність розробки нових програм фізичної реабілітації для жінок, які перенесли оваріектомію, з метою попередження розвитку післяопераційних порушень, ускладнень і погіршення перебігу наявних супутніх захворювань дихальної, серцево-судинної систем, з урахуванням наявності надлишкової маси тіла. Роль автора полягає в розробці проблеми фізичної реабілітації в оперативній гінекології і складанні програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку, які перенесли оваріектомію з урахуванням періоду відновного лікування і наявності супутньої екстрагенітальної патології.З огляду на те, що серед обстежених нами хворих жінок, які перенесли оваріектомію, спостерігався високий відсоток супутньої екстрагенітальної патології (у тому числі, дихальної і серцево-судинної систем, надлишкова маса тіла), були вивчені наявні методики лікувальної гімнастики для хворих з вище згаданою патологією. Це також визначило необхідність вивчення ефективності розробленої і застосованої нами методики лікувальної гімнастики і масажу шляхом зіставлення з загальноприйнятою методикою лікувальної гімнастики і масажу, які було включено до програми фізичної реабілітації, шляхом зіставлення з загальноприйнятою методикою лікувальної гімнастики і масажу, що застосовуються у гінекологічних відділеннях у даного контингенту хворих, за даними відновної динаміки порушених функцій систем організму жінок, які постраждали в ході основного і супутніх захворювань, а також в наслідок перенесеної оваріектомії. На другому етапі (2001-2002 рр.) була розроблена програма фізичної реабілітації для жінок після операції з приводу кісти яєчника в ранньому і пізньому післяопераційних періодах (II і III періоди) з урахуванням їх перебігу, що включала лікувальну гімнастику (ЛГ) у поєднанні з поверхневим диханням, елементами міорелаксації, аутотренінгу, лікувальним масажем, дозованою ходьбою і вправами для зміцнення мязів тазового дна. Вони були розділені на дві групи: контрольну (КГ) - 50 жінок і основну (ОГ) - 50 жінок, кожну з який також розділили на дві вікові підгрупи - 18-29 років і 30-45 років (відповідно до двох репродуктивних періодів - раннього і пізнього). У 76,9% і 70,8% жінок ОГ (відповідно 18-29 років і 30-45 років) і у 88,9% і 69,9% жінок КГ (відповідно 18-29 років і 30-45 років) були виявлені ознаки надлишкової маси тіла.Результати аналізу даних літературних джерел дозволили зробити висновок про те, що більшість авторів дотримуються такого положення, що для повного одужання і відновлення її репродуктивної функції хворій необхідна спеціальна реабілітація, що повинна бути обовязковим завершальним компонентом будь-якого хірургічного втручання на органах малого тазу.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ