Повісті й романи І.С. Нечуя-Левицького: архетипний аналіз - Автореферат

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник: доктор філологічних наук, професор Марко Василь Петрович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, професор кафедри української літератури. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Поліщук Володимир Трохимович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри української літератури і компаративістики; кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться «18» березня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у залі засідань Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м.Цей аспект його творчості довго замовчувався дослідниками. Обєктивний аналіз написаного митцем засвідчує, що його українська сутність виявляється не лише на ідеологічному рівні, а й виринає із глибин підсвідомості. Нечуя-Левицького, складної й суперечливої, на дні якої упродовж століть неволі збиралися чисто людські й національні травми, які, химерно сублімуючись, вибухали несподіваними вчинками, виливались у недобре слово, а часто в усвідомлену провину й безсилля, - у цьому вбачаємо актуальність пропонованої дисертації. Нечуя-Левицького архетипів Хресної Дороги, Розіпятого Бога, Тіні, які дають змогу простежити першопричини поведінки персонажів, пояснити, чому вони не можуть вирватися з «зачарованого кола» долі навіть тоді, коли прагнуть цього. У дисертації планується використати такі принципи, прийоми і методи: принципи архетипної критики стануть у пригоді під час простеження функціонування архетипів, їх трансформацій, впливу на долю та вчинки героїв; культурно-історичний метод забезпечить розгляд творчості І.Нечуя-Левицького в культурно-історичному аспекті; психоаналіз - при визначенні психологічного портрету прозаїка, розкритті таємниць його творчості та впливу особистості автора на світоглядну позицію персонажів; порівняльний метод дасть змогу зіставляти особливості характеротворення та функціонування героїв у різних творах письменника та світоглядно близьких до нього митців; історико-порівняльний - створить умови для порівняння історичної епохи та художнього світу, створеного автором, а також дасть змогу обєктивніше оцінювати вчинки персонажів у контексті тих чи інших історичних реалій.Нечуя-Левицького (архетип Розіпятого Бога)» досліджується специфіка функціонування архетипу Розіпятого Бога та його варіативних модифікацій «Раю» / «Пекла» у творах письменника. Митець чудово розумів, що для народу, життя якого в умовах панщини та цілковитого безправя скидалося на злиденне існування, можливі лише два варіанти - покора або втеча. Стверджується, що тривоги головного героя йшли з душі самого автора, якого надзвичайно хвилювала трагічна доля українців як нації. В образі Василини, як і в художньому світі повісті в цілому, втілено декілька архетипів: Великої Матері, Води, Матері, Пекла, Раю, Родини, Розіпятого Бога, Тіні, Хати, Хресної Дороги. Нечуя-Левицького «Хмари» (архетипи Розіпятого Бога та Нового Творення)» зясовуються причини та механізм денаціоналізації особистості під впливом московського гніту (на прикладі образів Василя та Ольги Дашковичів), а також простежується генеза нової людини, в архетипному плані - Культурного Героя, поява якого зумовлена активізацією Хаосу та потребою Нового Творення.Нечуя-Левицького з позицій архетипного підходу дав змогу стверджувати, що, творячи художню модель української дійсності, митець скористався архетипами колективного несвідомого. Нечуя-Левицького, були спроектовані головним чином на архетипи Води, Космосу, Культурного Героя, Матері, Мудрого Старця, Нового Творення, Персони, Пекла, Раю, Родини, Розіпятого Бога, Тіні, Хаосу, Хати, Хресної Дороги. На основі осмислення теоретичних набутків міфологічної критики та аналізу творів, доведено, що наскрізними в художньому доробку письменника є архетипи Розіпятого Бога та Тіні.Архетип Тіні як вияв бездуховності персонажів (повість І. Нечуя-Левицького «Бурлачка») / Амбіцька Анна // Література. Проблеми поетики: зб. наук. праць / Редкол.: Г. Ф. Нечуя-Левицького «Кайдашева сімя» / Амбіцька Анна // Наукові записки. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький») / Амбіцька Анна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки).Нечуя-Левицького «Микола Джеря» / Амбіцька Анна // «Іван Нечуй-Левицький: постать і творчість»: зб. праць Всеукраїнської наукової конференції.

2. Основний зміст роботиОсновний зміст роботи викладено в таких публікаціях

У висновках узагальнюються результати дослідження. Аналіз творів І. Нечуя-Левицького з позицій архетипного підходу дав змогу стверджувати, що, творячи художню модель української дійсності, митець скористався архетипами колективного несвідомого. Історичні, соціальні, психологічні аспекти українського світу, відображеного у творах І. Нечуя-Левицького, були спроектовані головним чином на архетипи Води, Космосу, Культурного Героя, Матері, Мудрого Старця, Нового Творення, Персони, Пекла, Раю, Родини, Розіпятого Бога, Тіні, Хаосу, Хати, Хресної Дороги.

На основі осмислення теоретичних набутків міфологічної критики та аналізу творів, доведено, що наскрізними в художньому доробку письменника є архетипи Розіпятого Бога та Тіні. І. Нечуй-Левицький болісно переживав національну драму України. Неволю та соціальний гніт він розцінював як хресні муки, пекло, на які приречений увесь український народ. Трагічні відчуття посилювала втрата цінностей, моральна деградація нації, її несвідомий потяг до самознищення (активізація сил Танатосу). У звязку з цим у художню систему творів проривалися численні архетипи, приховані в індивідуальному несвідомому митця.