Визначення прикладної теорії потреб у корисних копалинах, геологічному вивченні надр, а також персоналу геологічних підприємств у життєвих ресурсах. Розвиток технологічних процесів і обсягів геологічного вивчення надр. Вивчення будови земної кори.
Геоекологія та охорона праці Обґрунтовані для наукових досліджень і розробок визначення прикладної теорії потреб у корисних копалинах, геологічному вивченні надр, а також персоналу геологічних підприємств у життєвих ресурсах, який має отримати від участі у господарській діяльності цих підприємств.Ключові слова: потреби, обєкти, надра, ресурси, геологія, дослідження. Прикладна теорія має обґрунтовувати потреби країни у надрових ресурсах, геологорозвідувальних дослідженнях і роботах, техніко-технологічних засобах і фінансах для їх проведення [2]. Одночасно вона може розглядатися й у вузькому значенні, наприклад, як потреби в ресурсах, або й конкретизуватися, наприклад, як потреби в певних видах корисних копалин, по Україні, окремих її регіонах, окремих галузей економіки, гірничих підприємств. Досліджуючи з наукової точки зору потреби у надрових ресурсах, пропонується користуватися й відповідною системою понять, що їх визначають: суть конкретної потреби у надрових ресурсах; суб’єкт потреби у надрових ресурсах (людина, колектив, народ, суспільство, видобувна галузь, суб’єкт господарювання, регіон, держава); об’єкт потреби (геологічне середовище для дослідження, корисна копалина або продукт її переробки, що застосовується в процесі задоволення виробничих потреб); походження потреби у надрових ресурсах (виробниче, наукове, комерційне, викликане товарною пропозицією); носій потреби у ресурсах (ті властивості обєкта, що Серія «Гірництво» задовольняють субєкта, наприклад, носієм потреби у природному газу є його здатність перетворюватися у тепло, залізної руди - в метал); спосіб задоволення потреби (переробка залізної руди у метал, споживання у натуральній формі природного газу, що надходить по магістральних трубопроводах); процес задоволення потреб (використання природного газу на виробничому підприємстві, в житловому будинку для нагрівання приміщень, приготування їжі); види потреб, що визначаються за різними ознаками (поточні, перспективні, ретроспективні, виробничі, побутові); функції потреб (соціально-побутові - забезпечення людського організму теплом за рахунок спаленого вугілля, забезпечення громадян пальним для автомобільного транспорту; виробничі, трудові, захисні, політичні тощо); сфери задоволення потреб (домашні господарства - у кам’яному вугіллі, газі природному; виробничі підприємства - у мінеральній сировині, в обсягах робіт, заробітній платі найманого персоналу); період задоволення потреб (постійне, періодичне, разове).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
