Потреби і стимули як системоутворюючі фактори розвитку особистості (на матеріалах педагогічної спадщини А.С. Макаренка та сучасних педагогів-новаторів) - Автореферат

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Авtrialерат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Евтух Микола Борисович, академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи АПН України. Захист відбудеться “18 “жовтня 2000 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м.В науках про людину все ще не вироблено єдиного погляду навіть на самі поняття “потреба”, ”стимул”, не визначено достатньою мірою, які основні ознаки відрізняють потребу від явищ, що за своєю структурою чи функцією подібні до неї, тобто від потягів, бажань, прагнень, інтересів, мотивів і т.ін., що веде до різнобою в розумінні цих явищ і, відповідно, в застосуванні понять, що їх відображають у практиці навчально-виховної, організаційної та управлінської діяльності. Мета дослідження - на основі аналізу і синтетичного узагальнення з позицій системного, міждисциплінарного підходу нагромадженого наукою теоретичного й емпіричного матеріалу з проблематики потреб, стимулів, стимулювання та розвитку особистості, педагогічної системи А.С.Макаренка та сучасних педагогів-новаторів показати системний характер взаємозвязку потреб і стимулів, його визначальну роль у розвитку особистості. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розглядається в теоретико-методологічному плані з позицій системного міждисциплінарного підходу сутність потреб і стимулів, дається категоріальне обгрунтування поняття “потреба” як найбільш загального з усіх понять, що в тією чи іншою мірою розкривають потребовий стан індивіда, його внутрішні спонукальні сили, висвітлено механізм формування потреб людини, в тому числі розумних, розкриваються полярна природа стимулів людської діяльності як обєктивно існуюче системне явище та основні закономірності “технології” стимулювання на матеріалі педагогічної системи А.С.Макаренка та сучасних педагогів-новаторів, всебічно обгрунтовується (у взаємозвязку із основною суперечністю суспільства) концепція основної (діалектичної) суперечності особистості як рушійної сили її розвитку та як системоутворюючого фактора системи понять наук про людину. Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні сутності понять “потреба”, “стимул”, “стимулювання” з позицій системного, міждисциплінарного підходу, в розробленні концепції позитивного і негативного стимулювання як обєктивно існуючого системного явища, у визначенні основних закономірностей “технології” стимулювання і механізму формування потреб особистості та їх місця в педагогічній системі А.С.Макаренка і сучасних педагогів-новаторів, в обгрунтуванні концепції основної (діалектичної) суперечності особистості і суспільства, як визначальної рушійної сили їх розвитку і як системоутворюючого фактору системи понять наук про людину. У першому розділі - “Теоретичний аналіз понять “потреба”, “стимул”, “стимулювання” з позицій системного підходу” проаналізовано розвиток основних точок зору у вітчизняній та зарубіжній літературі на ці та інші споріднені їм поняття, що відображають внутрішні і зовнішні спонукання діяльності людини, визначено критерії міждисциплінарного підходу до аналізу цих понять, дано категоріальне обгрунтування поняття “потреба”, розкрито механізм формування потреб, у тому числі розумних, та їх видове значення для розвитку особистості, обгрунтовано концепцію полярної природи стимулів людської діяльності як обєктивно існуючого системного явища та основні критерії класифікації стимулів, проаналізовано розвиток концепції педагогічного стимулювання та його технології у вітчизняній літературі, розкрито найзагальнішу сутність взаємозвязку потреб і стимулів як двох протилежностей основної (діалектичної) суперечності індивідів, суспільства, як визначальної рушійної сили їх розвитку, показано можливість розгляду цієї суперечності як системоутворюючого фактора системи понять наук про людину і суспільство.