Інкорпорація українських козацьких автономій до складу Російської імперії та перетворення козацької старшини на частину загальноімперського дворянства. Перебування українських студентів у Сухопутному кадетському корпусі. Навчання у шляхетській установі.
При низкой оригинальности работы "Потреба у шляхетській освіті. Вихідці з України у Сухопутному кадетському корпусі часів Розумовських (1740-ві - 1764 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
історія України УДК 94 (47 477)«1740/1764» потреба у шляхетській освіті. вихідці з України у сухопутному кадетському корпусі часів Розумовських (1740-ві - 1764 рр.)Сухопутний кадетський корпус у російській столиці був тим закладом, що не лише надавав знання та навчання в якому слугувало початком елітарної військової карєри, але й підкреслював знатність і особливе походження тих, хто там навчався. «Нова еліта» Гетьманщини потребувала освіти згідно зі своїми статусними потребами: освіти для шляхетства, для майбутнього несення служби. випускник Корпусу адютант Олексія Розумовського Олександр Сумароков поставив перші театральні вистави із задіянням кадетів, а з 1757 р. при корпусі почала функціонувати друкарня, в якій протягом 1757-1767 рр. побачили світ 192 книжки, переважно світські переклади з французької мови [7]. Можливість подальшої армійської карєри, добра освіта з наголосом на вивченні іноземних мов були дуже привабливі для шляхти Гетьманщини, однак для вступу до Корпусу претенденти мали довести своє знатне походження; часто козацькі старшини просили про допомогу у вступі до Сухопутного кадетського корпусу братів Розумовських. У 1755 р. племінник Федора Максимовича красноколядинський сотник Петро скаржився гетьману Розумовському, що його сина Стефана Максимовича не приймають до Корпусу, але він походить зі шляхетства, хоча Федір Максимович отримав чин у гвардії, що підтверджує шляхетство.
Список литературы
1. Миллер Д.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Превращение казацкой старшины в дворянство / Дмитрий Миллер // Киевская старина. - 1897. - Т. LVI. - № 1. - С. 1-31.
2. Штранге М.М. Демократическая интеллигенция в России в XVIII веке / Михаил Штранге. - М.: Наука, 1965. - 304 с.
3. Яременко М. «Академіки» та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. / Максим Яременко. - Харків: Акта, 2014. - 534 с.
4. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских / А.А. Васильчиков. - Спб., 1880. - Т 1. - С. 41-44.
5. Лузанов П. Сухопутный кадетский корпус (ныне 1-й кадетский корпус). Исторический очерк. Выпуск 1. При графе Минихе 1731-1741 / Петр Лузанов. - С. 107-178.
6. Висковатов А. Краткая история первого кадетского корпуса / А. Висковатов. - Спб., 1832. - С. 20-23.
7. Шамрай Д. Цензурный надзор над типографией сухопутного шляхетного кадетского корпуса // XVIII век. Статьи и материалы / Д. Шамрай. - Москва - Ленинград, 1940. - С. 293329.
8. Петров Н. Киевская академия в гетманство Кирилла Григорьевича Разумовского (1750-1763) / Николай Петров. - Киев, 1905. - С. 35.
9. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских / А.А. Васильчиков. - Спб., 1880. - Т 1. - С. 192.
10. Опись высочайшим указам и повелениям, хранящимся в Санкт-Петербургском Сенатском архиве за XVIII в. / сост. П. Баранов. - Спб., 1878. - Т. 3 (1740-1762). - С. 263, 296.
11. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / Вадим Модзалевский. - К., 1912. - Т. 3. - С. 331.
12. Там само. - С. 303.
13. ЦДІАК України, ф. 269, оп. 1, спр. 1692, арк. 1, 3, 7.
14. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / Вадим Модзалевский. - К., 1912. - Т. 3. - С. 311.
15. ЦДІАК України, ф. 269, оп. 1, спр. 2232, арк. 1-2.
16. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / Вадим Модзалевский. - К., 1912. - Т. 3. - C. 307.
17. Опись высочайшим указам и повелениям, хранящимся в Санкт-Петербургском Сенатском архиве за XVIII в. / сост. П. Баранов. - Спб., 1878. - Т. 3 (1740-1762). - С. 301.
18. Мотыжинский архив. Акты Переяславского полка XVII-XVIII в. Издание Андрея и Александра Савицких. - Киев, 1890. - С. 84.
19. Там само. - С. 87.
20. Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII-XVIII в. / А.М. Лазаревский. - С. 3-8.
21. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАК України), ф. 269, оп. 1, спр. 2544. Доношение сотника Остроградского и письмо гетмана о принятии его сына в кадетский корпус, арк. 1-2.
22. Яременко М. «Академіки» та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. - С. 190.
23. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / Вадим Модзалевский. - Киев, 1910. - Т. 2. - С. 612, 615-616.
24. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. - Т. 3. - С. 520.
25. Там само. - С. 522.
26. Там само. - С. 400.
27. ЦДІАК України, ф. 763, оп. 1, спр. 87, арк. 2.
28. Штранге М.М. Демократическая интеллигенция в России в XVIII веке. - С. 84.
29. Там само. - С. 80.
30. ЦДІАК України, ф. 269, оп. 1, спр. 1692, арк. 1зв., 3.
31. Миллер Д.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Превращение казацкой старшины в дворянство / Дмитрий Миллер // Киевская старина. - 1897. - Т. LVI. - № 1. - С. 18-19.
32. Бумаги по управлению Малороссиею графа П.А. Румянцева Задунайского относящиеся. Сообщ. М. Судиенко // Чтения Московского общества истории и древностей российских. - 1861. - Кн. 1. Смесь. - С. 151.
33. ЦДІАК України, ф. 269, оп. 1, спр. 4097, арк. 1-3.
34. Депутатские наказы и всеподанейшие челобитья от шляхетства Малороссийской губернии // Сборник русского исторического общества. - Спб., 1889. - Т. 68. - С. 136, 237.
Маслійчук Володимир Потреба у шляхетській освіті. Вихідці з України у Сухопутному кадетському корпусі часів Розумовських (1740-ві - 1764 рр.)
У статті йдеться про спроби представників української старшини навчатися у Сухопутному кадетському корпусі, привілейованому навчальному закладі для знаті. Саме фаворитизм Розумовських пожвавив прийняття вихідців з українських земель до Сухопутного кадетського корпусу. Однак на початку 60-х рр. XVIII т. спостерігаються певні обмеження щодо прийому до цього закладу. Навчання у шляхетській установі далеко поза межами «Малоросії» увиразнили бажання нової української знаті мати такий навчальний заклад на батьківщині.
Ключові слова: знать, освіта, Сухопутний кадетський корпус, гетьман, офіцер український козацький навчання шляхетський
Маслийчук Владимир Потребность в шляхетском образовании. Выходцы с Украины в Сухопутном кадетском корпусе во времена Разумовских (1740-е -1764 гг.)
В статье речь идет о попытках представителей украинской старшины учиться в столичном Сухопутном кадетском корпусе, привилегированном учебном заведении для знати. Как раз фаворитизм при императорском дворе братьев Разумовских содействовал приему выходцев с украинских земель в Сухопутный кадетский корпус. Но в начале 60х гг. XVIII в. наблюдаются ограничения по приему в корпус. Учеба в благородном институте далеко вне пределов «Малороссии» приводила новую украинскую знать к мысли о потребности завести такое учебное заведение у себя на родине.
Masliychuk Volodymyr Need for Nobles education. Natives of Ukraine in Land Cadet Corps times of Rozumovsky (17401764)
Brothers Rozumovskys Olexiy and Kyryllo immigrants from Ukraine, which reached very high positions in the hierarchy of Imperial Russia. In 1750 Kyryllo Rozumovsky became the Ukrainian Hetman. A feature that accompanied their career was the favored countrymen.
The form of the new nobility of the democratic origin of Cossack officers involved getting the noble education. The main institution for the nobility in the Russian Empire was a Land Cadet Corps in St. Petersburg. With the assistance of Rozumovskys there studied natives of Ukrainian lands. The first such students were Rasumovskys nephews. Determine the number of these representatives of the nobility. Children from large families of Hetmanate studied in Corps: Maksimovich, Sulyma, Gorlenko, Kulabka, Miloradovych.
Military career after the Corps already as a whole to gentility. The Corps became the refuge for the Ukrainians as students and teachers. However, in the early 60-years XVIII cent. observed certain limitations concerning the admission to that institution. Children of Cossack officers not recognized noble gentry. Gaining knowledge in the Corps became a prestigious goal for «new nobility». Most education was a powerful integrations factor concerning the involvement of the Ukrainian gentry to common imperial nobility. Training in noble institution far beyond «Malorossia» desire new Ukrainian nobility to have such educational institution at home.
Keywords: knowledge, education, cadet corps, hetman, officer, new nobility
Рецензенти: Казьмирчук Г.Д., д.і.н., професор Кривошея Ір.І., д.і.н., професор
Надійшла до редакції30.06.2016 р.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
