Потенціал земельних ресурсів регіональної господарської системи та напрямки його використання - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРобота виконана в Черкаському Східноєвропейському університеті економіки та менеджменту Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Васенко Вячеслав Ксенофонтович Черкаський східноєвропейський університет економіки і менеджменту,завідувач кафедри фінансів та кредиту. кандидат економічних наук, доцент Зеленська Олена Олександрівна Чернігівський державний інститут економіки і управління, доцент кафедри фінансів. Захист дисертації відбудеться “23” вересня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.051.01 у Чернігівському державному технологічному університеті за адресою: 14027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного технологічного університету МОН України за адресою: 14027, м.Це обумовлено тим, що наша країна історично позиціонувала як потужний виробник сільськогосподарської продукції, маючи значні переваги в територіальному поділі праці, розвинену промисловість, вигідне економіко-географічне розташування щодо ринків збуту продукції, сприятливі природно-кліматичні умови, зокрема найкращі у світі чорноземи та багатий досвід ефективного господарювання на землі. Проте наявний потенціал агропродовольчої сфери України та її регіонів сам по собі не принесе бажаного прискорення темпів соціально-економічного розвитку без оновлення основного капіталу, широкого впровадження інновацій та формування цивілізованого ринку землі. Актуальність проблеми просторового формування потенціалу земельних ресурсів регіональної господарської системи обумовлюється тим, що у 17 регіонах галузі агропродовольчого комплексу домінують в структурі валової доданої вартості. Оскільки земля є основним засобом виробництва цього комплексу необхідна розробка нових напрямків формування ринкових відносин у цій сфері, оскільки всі інші складові функціонують на засадах відкритості і конкуренції. Вони обґрунтували концептуальні напрямки перетворень у регіональних господарських системах через реформування земельних відносин, розробили методичні засади складових оцінки земельних ресурсів, визначили наукове ставлення до власності на землю.Автором доведено, що у складі природно-ресурсного потенціалу безперечно чільне місце належить землі, як виключно регіональному компоненту та основному засобу виробництва у територіальних агропродовольчих комплексах (рис. На думку автора під потенціалом земельних ресурсів регіональної господарської системи слід розуміти сумарну власність земель державного, приватного, комунально-кооперативного призначення, резерву і запасу та присадибного фонду, які використовуються задля комплексного еконо-соціоекологічного розвитку регіону. Оскільки в цілому по Україні та по 16 її регіонах на землі сільськогосподарського призначення припадає понад 70% їх загальної площі і саме в цій царині накопичилось найбільше проблем, в дисертаційному дослідженні головна увага приділена саме оцінці ефективності використання потенціалу саме цих земельних угідь. Формальну модель грошової оцінки потенціалу земельних ресурсів конкретного регіону можна представити у такому виразі: (1) де - потенціал земельних ресурсів регіону (тис. грн.); У другому розділі «Оцінка ефективності використання потенціалу земельних ресурсів та її вплив на процеси регіонального розвитку» проаналізовано рівень використання земель сільськогосподарського призначення в окремих областях, визначено ступінь його впливу на темпи розвитку регіональної економіки.Дисертаційне дослідження з питань формування та відтворення потенціалу земельних ресурсів регіональної господарської системи дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані при подальшому удосконаленні системи управління регіональним розвитком. На основі узагальнення підходів щодо тлумачення поняття «потенціал земельних ресурсів регіональної господарської системи», запропоновано авторське бачення щодо його змісту, під яким розуміється можливість забезпечення сталого регіонального розвитку при найбільш раціональному та ефективному використанні головного природного ресурсу, землі, структурних перетворень в економіці, соціогуманітарного розвитку та збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь. Поглиблено методологічні підходи щодо вартісної оцінки потенціалу земельних ресурсів регіональної господарської системи та критеріїв його використання. Розроблено організаційно-економічний механізм формування потенціалу земельних ресурсів та спрямування його на прискорення темпів економічного зростання, забезпечення продовольчої та екологічної безпеки, зміцнення місцевих бюджетів, активізацію процесів інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ