Оцінка соціально-технологічного потенціалу соціальної філософії (СФ) як академічної науки/дисципліни. Критика одновимірного суспільного використання філософії як ідеології. СФ як послідовна, системна рефлексія щодо ціннісних підстав суспільного розвитку.
Потенціал соціальної філософії як соціальної технологіїЗа практично одновимірним суспільним використанням філософії як ідеології були втрачені значною мірою інші її соціально-технологічні можливості. Втім, сучасні соціальні та технологічні можливості відкривають також деякі інші перспективи реалізації соціально-технологічного потенціалу соціальної філософії. Якщо класична філософська світоглядна позиція з давніх часів визначалася як споглядальна (зразком чого може бути той образ спостерігача на березі бурхливого моря, який зобразив Тит Лукрецій Кар [17]), то соціальна філософія з часів свого концептуального становлення ставила питання прямо протилежним чином - один з її батьків-засновників Карл Маркс стверджував, що завданням філософії має стати зміна світу [19, с. Тобто, на багатьох матеріалах «польових досліджень» в області соціально-філософської проблематики, здійснюваних окремими науками і теоріями або навіть окремими дослідниками і мислителями, повсякденними практиками і видатними громадськими діячами, слід здійснювати системну соціально-філософську рефлексію і концептуалізацію, на яку здатна тільки соціальна філософія як повноважна філософська наукова теорія і обовязкова навчальна дисципліна з циклу сучасної класичної філософської освіти. Втім, деякі з цих рамкових умов поширюються також і на інші, нелюдські форми соціальності - не слід забувати, що соціальність є домінуючим способом існування живих істот, а людство виробило лише один з найбільш складних і специфічних різновидів такої соціальності.
Список литературы
1. Августин Блаженный. Исповедь / Блаженный Августин [Пер. с лат. и коммент. М.Е. Сергеенко; предисл. и послесл. Н.И. Григорьевой]. - М.: Гэндальф, 1992. - 544с.
2. Аквинский Ф. Сумма против язычников. Книга первая / Фома Аквинский [Перевод, вступительная статья, комментарии Т.Ю. Бородай]. - Долгопрудный: Вестком, 2000. - 463с.
3. Аристотель Политика / Аристотель // Аристотель Сочинения: В 4 т. Т. 4. - М.: Мысль, 1983. - С. 376-644.
4. Бойченко М.І. Зовнішні та внутрішні рамкові умови суспільного життя (системний підхід до визначення) /М.І.Бойченко // Політологічний вісник. - К.: ІНТАС, 2011. - Вип. 56. - С.123-133.
5. Бойченко М.І. Системний підхід у соціальному пізнанні: ціннісні та функціональні аспекти. Монографія /М.І.Бойченко. - К.: ПРОМІНЬ, 2011. - 320 с.
6. Валуєвський циркуляр 1863 // Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. http://cyclop.com.ua/content/view/239/58/1/6/
7. Вебер М. Господарство і суспільство /М.Вебер [пер. з нім. М.Кушнір]. - К.: Всесвіт, 2012. - 1112 с
8. Габермас Ю. Теорія комунікативної дії. Том 1. Раціональність дії та суспільна раціоналізація /Ю.Габермас [пер. з нім. К.Поліщук; наук. ред.. Б.Поляруш]. - Л.: Астролябія, 2010. - 520 с.
9. Ганиянц М.В. Российское любомудрие в первой половине XIX века: философия и история философии в университетах и духовных академиях / Мария Владимировна Ганиянц // Автореферат диссертации на соискание степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.00, 07.00.02 Отечественная история // Научная библиотека диссертаций и авторефератов DISSERCAT http://www.dissercat.com/content/rossiiskoe-lyubomudrie-v-pervoi-polovine-xix-veka-filosofiya-i-istoriya-filosofii-v-universi#ixzz32JXMXJQK
10. Горкгаймер М. Критика інструментального розуму / М.Горкгаймер [Переклад, передмова та післямова Култаєва Марія]. - К.: ППС-002, 2006. - 282 с.
11. Делез Ж. Капитализм и шизофрения. Книга 2. Тысяча плато /Ж.Делез, Р.Гваттари ; Перевод с французского: Я.И. Свирский. - Екатеринбург, Москва: У-Фактория, Астрель, 2010. - 895 с.
12. Емський акт 1876 // Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. http://cyclop.com.ua/content/view/1069/58/1/17/#26047
13. Зіммель Г. Філософія грошей / Георг Зиммель ; [пер. з нім.]. - К.: Промінь, 2010. - 504 с.
14. Исократ. Речи. Письма. Малые аттические ораторы / Исократ [ред. пер. с др..гр. Эдуард Фролов]. - СПБ.: Ладомир, 2013. - 1072 с.
15. Кант И. Критика способности суждения / И. Кант; [пер. с нем.] // Кант И. Сочинения: в 6 т.. - М. : Мысль, 1964. - Т. 5. - 564 с.
16. Кант И. Спор факультетов /Иммануил Кант [пер. с нем. Ц. Г. Арзаканьян] // Кант И. Собр. соч.: в 8-и тт. - Т. 6. - М.: Чоро, 1994. - С. 311-348.
17. Лукреций Кар Т. О природе вещей / Тит Лукреций Кар [Пер. с лат. Ф.А. Петровского]. - М.: Художественная литература, 1983. - 383с.
18. Лютер М. Избранные произведения / Мартин Лютер [Перевод и комментарий: К. С. Комаров, Ю. А. Голубкин, Ю. М. Каган]. - СПБ.: Фонд ЛЮТЕРАНСКОГОНАСЛЕДИЯ, 1994. - 432 с.
19. Маркс К. Тези про Фейербаха / К. Маркс [пер. з нім.] // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т.3. - К.: Політвидав України, 1964. - С.1-4.
20. Маркс К. Тези про Фейербаха / К. Маркс [пер. з нім.] // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т.3. - К.: Політвидав України, 1964. - С.1-4.
21. Паскаль Б. Мысли / Блез Паскаль [Пер. с франц. Э. Линецкой; Послесл. и коммент. И. Бабанова]. - СПБ .: Северо-Запад, 1995. - 574с.
22. Платон Апология Сократа /Платон [пер. с др.гр. М.С.Соловьев] // Платон. Собр. соч. в 4-х томах. - Т. 1. - М.: Мысль, 1990. - С. 70-96 с.
23. Платон Государство /Платон [пер. с др..гр. А.Ф.Лосева] // Платон. Сочинения: В 3-х тт. Т. 3. Ч.1. - М.: Мысль, 1971. - С. 89-454.
24. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги: в 2-х т. / Карл Поппер; [пер. з англ.]. - К. : Основи, 1994. - Т.1 - 444 с.
25. Сковорода Г. Наркісс. Разглагол о том: узнай себе // Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2-х тт. - Т. 1. - К.: Наукова думка, 1973. - С. 154-200.
26. Толстой Л.Н. Исповедь (Вступление к ненапечатанному произведению) // Толстой Л.Н. Полное собрание сочинений: В 90 т. / Издание осуществляется под наблюдением государственной редакционной комиссии. Серия первая: Произведения. - Т.23 / Подготовка текста и комментарии Н.Н. Гусева. - М.: Художественная литература, 1957. - С. 1-59.
27. Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство = Gemeinschaft und Gesellschaft: основні поняття чистої соціології / Ф. Тьоніс ; [пер з нім. Н. Комарової та О. Погорілого]. - К. : Дух і Літера, 2005. - 262 с.
28. Фейерабенд П. Против методологического принуждения / Пол Фейерабенд; [перевод с англ. и нем. А. Л. Никифорова] // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. - М.: Прогресс, 1986. - С. 125-466.
29. Фуко М. Герменевтика субъекта: Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1981-1982 учебном году / М. Фуко [Пер. с фр. А. Г. Погоняйло]. - СПБ.: Наука, 2007. - 677 с.
30. Фуко М. Управление собой и другими. Курс лекций, прочитанных в Колледже де Франс в 1982-1983 уч. году /Мишель Фуко [Пер. с фр. А. В. Дьяков]. - СПБ.: Наука, 2011. - 432 с.
31. Хайдеггер М. Цолликоновские семинары. Протоколы. Беседы. Письма. Издано Медардом Боссом. /Мартин Хайдеггер [пер. с нем. И.Глуховой]. - Вильнюс: ЕГУ, 2012. - 408 с.
32. Шпенгер О. Человек и техника /О. Шпенглер [пер. с нем.] // Культурология XX век: Антология / Гл. ред. и сост. Левит С.Я. . М.: Юристъ, 1995. - С.454-492.
33. Эпистемология: новые горизонты. Материалы конференции 24-25 тюня 2010 г. Москва, Институт философии РАН. - М.: Канон , РООИ «Реабилитация», 2011. - 272 с.
34. Habermas J. Faktizitat und Geltung. Beitrage zur Diskurstheorie des Rechts und des demokratischen Rechtsstaat /J. Habermas. - Frankfurt a.M.: Suhrkamp, 2009. - 704 s.
35. Habermas J., Luhmann N. Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie: Was leistet die Systemforschung? - Frankfurt a. M.: Suhrkamp Verlag, 1971. - 405 S.
36. Honneth A. Der Kampf um Anerkennung. Zur moralischen Grammatik sozialer Konflikte / Axel Honneth. - Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2003. - 340 S.
37. Nietzsche F. 1014. An Georg Brandes in Kopenhagen Torino (Italia) ferma in posta den 10. April 1888. - Access mode: http://www.nietzschesource.org/#EKGWB/BVN-1888
38. Searle J.R. The Campus War: A Sympathetic Look At The University In Agony / John R. Searle. - New York: World Pub. Co., 1971. - 256 p.
Потенциал социальной философии как социальной технологии Бойченко М.И.
Предпринята попытка оценить социально-технологический потенциал социальной философии как академической науки и учебной дисциплины. Осуществлена критика одномерного общественного использования философии как идеологии, которое приводит к значительной потере ею других ее социально-технологических возможностей. Необходимо четкое различение рамочных (внешних и внутренних) условий социального развития и собственно социальных причин такого развития. Именно последние являются достаточным основанием развития общества и, в конечном счете, опираются на те социальные ценности, производными от которых оказывается большинство социальных функций. Социальная философия как наиболее последовательная и системная рефлексия ценностных оснований общественного развития является наиболее адекватной теоретической, мировоззренческой, концептуально-методологической позицией рассмотрения всего круга социальных проблем, в том числе и проблемы определения задач и границ социально-технологического применения самой социальной философии. Академичность философии возникает не в результате успешного противостояния внешним, вненаучным воздействиям на нее, но как раз наоборот, является причиной и залогом такой успешности. Социальные технологии прежде всего являются социальным способом защиты интимности социального, а не ее уничтожения. Вся история человечества может рассматриваться под этим углом зрения как постепенное освобождение от несовершенных социальных технологий и создания новых все более совершенных средств технологической защиты социальной интимности.
The potential of social philosophy as a social technology Boychenko M.I.
An attempt was made to assess the socio-technological potential of social philosophy as an academic and scientific discipline. It is criticized of one-dimensional public use of philosophy as an ideology, leading to significant loss of its other social-technological capabilities. It is requires a clear distinction of the framework (internal and external) conditions for social development and social causes of the actual development. These causes are a sufficient basis of society and ultimately rely on the social values and derived from them most of social functions. Social philosophy as the most consistent and systematic reflection on values grounds of social development is the most appropriate theoretical, philosophical, conceptual and methodological stance consideration of the whole range of social problems, including the problem of defining the objectives and limits of social-technological applications of the social philosophy. Academic character of the philosophy does not occur as a result of a successful deal with external, nonscientific influences on it, but on the contrary, is the cause and the key to this success. Social technologies are primarily social way to protect social intimacy, not its destruction. The history of humanity can be seen from this perspective as a gradual release of imperfect social technologies and creating of new and better means of technological protection of social intimacy.
Keywords: social philosophy, social technology, academic character, social networking, social intimacy, technology, social values, social functions.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
