Потенціал сільських громад у вирішенні проблем вимушеної внутрішньої міграції - Статья

ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ВИМУШЕНОЇ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇНакопичений досвід облаштування внутрішніх мігрантів у сільській місцевості дає підстави виділити дві моделі вирішення цієї проблеми, які функціонують на територіях сільських громад, що прихистили переселенців. Отже, мета статті - узагальнити підходи до практичного вирішення проблем вимушеної внутрішньої міграції у контексті реалізації потенційних можливостей сільських громад і розробити пропозиції для формування політики сільського розвитку, орієнтованої на взаємовигідне вирішення проблем села та вимушено переміщених осіб. У жовтні 2015 р. у Львівській області на місцевому рівні було схвалено рішення, за яким для переселенців із зони конфлікту стало можливим отримати землю під організоване будівництво у Яворівському районі у селищній раді Вороців, до складу якої входить чотири села. Ініціатором проекту щодо створення окремого власного поселення для переселенців з Донбасу стала Громадська організація «Громадський рух переселенців Донбасу», яку створили у травні цього року. Активісти ГО «Громадський рух переселенців Донбасу» шукали можливість отримати землю для будівництва свого «містечка» у багатьох селах, але домовитися змогли лише у с.Вимушені внутрішні мігранти з Криму та Сходу активно адаптуються до життя у сільській місцевості в усіх регіонах країни, незалежно від того, де вони проживали (у селі чи місті) до переселення із зони бойових дій і тимчасово окупованих територій. З одного боку, сільські території та громади за роки аграрних трансформацій зазнали істотних втрат і руйнацій: скоротилися можливості для зайнятості, погіршилися соціально-економічні та екологічні умови проживання у сільській місцевості, зношена технічна інфраструктура тощо. З іншого боку, сільське населення, яке збідніло внаслідок недосконалого перерозподілу виробничих ресурсів села у процесі приватизації землі та реорганізації крупних сільськогосподарських підприємств, має усталені традиції колективізму, відкрите до спілкування, готове до співчуття та підтримки тих, хто потребує допомоги, про що свідчать конкретні приклади прийняття вимушених внутрішніх мігрантів у сільській місцевості. Спостереження представництв благодійних організацій, проектів технічної допомоги, спонсорських організацій, що підтримують переселенців у їх бажанні закріпитись у сільській місцевості, свідчать, що багато вимушених мігрантів нині готові жити та працювати на селі. Серед представників місцевої влади ходить думка про те, що варто усіх тих, хто жив у селах на Донбасі, переселяти саме у сільську місцевість, оскільки вони вміють працювати на землі, займатися тваринництвом, а також доглядати старих, одиноких громадян, що залишились у селі (люди, які самі постраждали, більше здатні на співчуття та допомогу ближнім).

Отже, емпіричні дослідження дають підстави підвести підсумки.

Вимушені внутрішні мігранти з Криму та Сходу активно адаптуються до життя у сільській місцевості в усіх регіонах країни, незалежно від того, де вони проживали (у селі чи місті) до переселення із зони бойових дій і тимчасово окупованих територій. Потенціал сільської місцевості та сільських громад характеризується наявними позитивними та негативними тенденціями розвитку.

З одного боку, сільські території та громади за роки аграрних трансформацій зазнали істотних втрат і руйнацій: скоротилися можливості для зайнятості, погіршилися соціально-економічні та екологічні умови проживання у сільській місцевості, зношена технічна інфраструктура тощо. Сільські громади великою мірою втратили можливості доступу до локальних природних ресурсів (земельних, водних, лісових) та місцевих корисних копалин, які є матеріальною базою добробуту на сільських територіях. Просторова та соціальна ізоляція сільських громад утруднює їх адаптацію до змінюваних умов господарського та політичного життя, обмежує можливості для подолання бідності та захисту прав власності на локальні ресурси, які активно відчужуються на користь тих, хто не проживає у сільській місцевості.

З іншого боку, сільське населення, яке збідніло внаслідок недосконалого перерозподілу виробничих ресурсів села у процесі приватизації землі та реорганізації крупних сільськогосподарських підприємств, має усталені традиції колективізму, відкрите до спілкування, готове до співчуття та підтримки тих, хто потребує допомоги, про що свідчать конкретні приклади прийняття вимушених внутрішніх мігрантів у сільській місцевості.

Місцеві державні адміністрації, інші органи влади та самоврядування не мають матеріальних і фінансових ресурсів, які б допомогли вимушеним переселенцям облаштовуватися на сільських територіях. Найактивніше їм допомагають у тих областях, де зусилля державних органів поєднуються з громадською, волонтерською, благодійницькою активністю та залученням допомоги донорських організацій і проектів технічної допомоги. Зовнішня підтримка селу і внутрішньо переміщеним особам значно спрощує порозуміння та налагодження стосунків у громадах. Спостереження представництв благодійних організацій, проектів технічної допомоги, спонсорських організацій, що підтримують переселенців у їх бажанні закріпитись у сільській місцевості, свідчать, що багато вимушених мігрантів нині готові жити та працювати на селі. У рамках технічної підтримки переселенцям пропонуються практичні тренінги, надаються гранти на відкриття власної справи на землі, передбачаються навчальні тури селами для обміну досвідом та продукування власних інноваційних рішень накопичених проблем.

Більшість переміщених осіб працюють незалежно від професійної приналежності та наявного місця прикладання праці, для самостійного облаштування на новому місці освоюють нові види діяльності. Така категорія людей орієнтується на власні сили та бажання працювати над тим, аби місцева громада прийняла їх як повноцінних членів, які здатні самі вирішувати проблеми та допомагати громаді, в яку хочуть інтегруватися (а не тільки виявила жаль до них). Переїжджаючи у села, вимушені мігранти приносять у них «ознаки нового життя», допомагають розвивати диверсифіковані види економічної діяльності, мікро-підприємництво, відроджують інфраструктуру та формують нові соціальні мережі, описуючи це у своїх блогах. Представники середнього класу та інтелігенції, обєднуючись у громадські організації, спільними зусиллями створюють власні поселення на сільських територіях, привносячи нову культуру стосунків з місцевою громадою та органами самоврядування. Ці поселення демонструють гарні приклади самоуправління та важливості колективних дій для облаштування сільських територій.

Місцева влада більшою мірою задоволена тим, що вимушені мігранти вибирають сільську місцевість для переселення. Серед представників місцевої влади ходить думка про те, що варто усіх тих, хто жив у селах на Донбасі, переселяти саме у сільську місцевість, оскільки вони вміють працювати на землі, займатися тваринництвом, а також доглядати старих, одиноких громадян, що залишились у селі (люди, які самі постраждали, більше здатні на співчуття та допомогу ближнім). Допомога місцевої влади в основному полягає в тому, щоб мігрантів організувати, надати їм методичну допомогу, підказати, до кого можна звернутися на локальному рівні й отримати хоч якусь допомогу, оскільки сама влада матеріальних чи фінансових можливостей для цього не має.

На нашу думку, кардинальне вирішення проблем вимушеної внутрішньої міграції населення у сільську місцевість може бути забезпечено в рамках системного підходу до відродження села, який поєднував би зусилля держави, локального бізнесу, громадянського суспільства, місцевого самоврядування та самоуправління. Ці підходи частково закладені у проекті Національної стратегії та плані дій розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015- 2020 роки. У цьому програмному документі особлива увага зосереджується на: необхідності модернізації особистих селянських господарств, їх трансформації у сімейні фермерські господарства; розширенні можливостей для розвитку диверсифікованих видів діяльності як у сільському господарстві (зокрема, виробництві органічної продукції), так і неаграрних видів діяльності на селі; розбудові потенціалу сільських громад до саморозвитку та ініціації проектів локального розвитку. Згідно із Стратегією, держава створюватиме сприйнятливе інституційне середовище та новий формат взаємовідносин у сільській місцевості для поглиблення державно - приватного партнерства у вирішенні проблем сільської місцевості, у тому числі у розбудові інфраструктури. Особлива увага зосереджується на залученні донорських ресурсів для відродження села.

Зважаючи на обмежені можливості державної підтримки заходів політики сільського розвитку в Україні у цілому і її окремого напряму щодо державної допомоги переселеним особам у сільську місцевість, варто зупинитися на таких рекомендаціях: 1. Зважаючи на те, що житлова проблема є найактуальнішою для вимушених мігрантів, слід зосередитися на можливостях її вирішення. У цьому контексті варто переглянути механізми держаної підтримки покращення умов проживання у сільській місцевості у рамках діючих бюджетних програм, з тим, щоб забезпечити активне залучення переміщених осіб до цих програм.

2. Державна підтримка індивідуального житлового будівництва на селі надається за спеціальною бюджетною програмою «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників - «Власне житло». За час впровадження програми «Власне житло» станом на 2014 р. майже 90 тис. сільських забудовників скористалися пільговими кредитами на будівництво і придбання житла, що становить приблизно 2% сільських домогосподарств [11]. Залучення внутрішньо переміщених осіб до цієї програми на основі спрощення процедури доступу до можливостей облаштування власного житла та дешевих позичкових коштів для накопичення державних ресурсів на програму «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників» могло б у короткі строки покращити ситуацію з облаштуванням житла.

3. Для більшого охоплення програмою «Власний дім» переселених родин доцільно виділяти кошти за цією програмою не тільки для будівництва, але й для ремонту та реконструкції пустуючого житла у сільській місцевості. Питома вага незаселених житлових будинків у сільській місцевості сьогодні становить понад 10% усього сільського житлового фонду. Ці будинки, переважно, потребують значної реконструкції або капітального ремонту. Необхідно також посилити контроль за зловживаннями у використанні бюджетних ресурсів і переорієнтувати рух коштів за програмою «Власний дім» на ті сільські території, де оселилися родини вимушених внутрішніх мігрантів. Аналіз практики використання коштів за програмою «Власний дім» свідчить, що основні обсяги підтримки використані на зведення індивідуального житла переважно у приміських зонах (наближених до великих міст) та в особливо привабливих природно- ландшафтних і рекреаційних зонах. Запровадження перехресного контролю за освоєнням коштів програми «Власний дім» може значною мірою розширити доступ переселених осіб до державної підтримки покращення житлових умов.

4. Додатково інструментом державної підтримки індивідуального житлового будівництва у селі для переселених осіб може бути залученість їх у проект «Село майбутнього», який реалізується у рамках національного проекту «Відроджене скотарство» (постанова Кабінету Міністрів України). Поряд із створенням виробничих обєктів цим проектом передбачено будівництво житла для працівників за рахунок коштів інвесторів і державної підтримки. Тобто за цією програмою може бути забезпечено місце прикладання праці та проживання у сільській місцевості.

1. Переселенці з Донбасу облаштують на Львівщині власне поселення [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zaxid.net/news/SHOWNEWS.do7pereselentsi_z_donbasu_oblashtuyut_na_lvivshhini_vlasne_poselennya&OBJECTID=1365203

2. Переселенцы из Донбасса основали городок в Одесской области [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tretiy.tv/36918

3. Городок переселенцев в Маяках [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kot- saymona.ru/watch/UJB 1RE04TUU4STG

4. «Нам ніхто нічого невинен», - переселенці, які переїхали до Франківська, хочуть створити агротехнопарк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dcz. gov.ua/ifr/control/uk/publish/article?art_id=52734

5. Як сімя переселенців обживається на Тернопільщині? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vision.temopil.ua/index.php/2014-03-08-15-47-49/zhyttia-mista/item/4384-yak-sim-ia-pereselentsiv-obzhyvaietsia-na-temopilshchyni-video

6. На втілення бізнес-ідей у Львові переселенці можуть отримати до 100 тис. грн. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zaxid.net/news/SHOWNEWS.do7u_lvovi_na_vtilennya_biznesidey_pereselentsiv_vidilili_1_mln_grn&OBJECTID=1354636

7. Переселенців з Донбасу прихистив у власному будинку сільський голова Талалаївки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mynizhyn.com/news/misto-i-region/2364-pereselenciv-z-donbasu-prihistiv-u-vlasnomu-budinku-silskii-golova-talalayivki.html

8. Тіньки для переселенців. Сотня біженців облаштувалась у Черкаському селі [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vikka.ua/news/86905-tinki-dlya-pereselentsiv-sotnya-bizhentsiv-oblashtuvalas-u-cherkaskomu-seli-video.htm

9. На Черкащині переселенців з Донбасу позбавили права вибору [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://provce.ck.ua/na-cherkaschyni-pereselentsiv-z-donbasu-pozbavyly -prava- vyboru-video/

10. Переселенці з Донбасу піднімають села і пишуть про це блоги [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukr.segodnya.ua/ukraine/pereselency-s-donbassa-podnimayut-sela-i-pishut- ob-etom-blogi-639833.html

11. "Власний дім" в масштабах України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://krf.com.ua/section/BBHK/_quot_Власний_д_м_quot_в_масштабах_України

12. Політика сільського розвитку на базі громад в Україні : наук. доп. ; [за ред. О.М. Бородіної, І.В. Прокопи, О.Л. Попової]. - К. : НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», 2015. - 70 с.

Бородина Е.Н., профессор, чл.-кор. НАН Украины, д-р экон. наук, завотделом экономики и политики аграрных переобразований ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» (Киев)

ПОТЕНЦИАЛ СЕЛЬСКИХ ОБЩИН В РЕШЕНИИ ПРОБЛЕМ ВЫНУЖДЕННОЙ ВНУТРЕННЕЙ МИГРАЦИИ

На основе эмпирических данных обобщены практические подходы к решению проблем внутренне перемещенных лиц в сельских общинах в разных регионах Украины. Выделены две модели взаимоотношений, которые являются продуктом совместных усилий сельских жителей и вынужденных внутренних мигрантов (семей), а также представителей органов власти и гражданского общества. Предложены пути усиления мер политики сельского развития, ориентированные на предоставление государственной поддержки и обеспечения прав внутренне перемещенных лиц в сельской местности.

Ключевые слова: внутренне перемещенные лица, внутренняя миграция, модель обустройства внутренних мигрантов, сельская община, политика сельского развития.

Borodina O.M., Dr Habil. (Economics), professor, corresponding member of the National Academy of Sciences, head of department for economics and policy of agrarian transformations, Institute for Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv)

THE CAPACITY OF RURAL COMMUNITIES IN SOLVING THE PROBLEMS OF FORCED INTERNAL MIGRATION

The article dwells upon practical approaches for solving the internal migration problems in rural communities based on empirical evidences gathered in the different Ukraines regions. The author distinguished two relationship models, which were implemented as the joint effort of rural inhabitants and internally displaced migrants (families) as well as the local government and civil society representatives. The measures of rural development policy were proposed in order to facilitate the state support and provide legal rights for internally displaced persons in rural area.

Keywords: internally displaced person, internal migration, the model of internal migrates arrangement, rural community, rural development policy.

Размещено на .ru