Потенціал оборонної сфери в інноваційній моделі розвитку національної економіки - Автореферат

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою Науковий керівник доктор економічних наук, професор Мунтіян Валерій Іванович, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лапко Олена Олександрівна, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, провідний науковий співробітник відділу фінансового та бюджетного прогнозування; кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Жаліло Ярослав Анатолійович, Національний інститут стратегічних досліджень, завідувач відділу економічної та соціальної стратегії. Захист відбудеться “10” листопада 2005 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Державної установи “Інституту економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м.Реформування Воєнної організації держави в умовах економічної стабілізації та конверсії потребує нагального й ефективного вирішення одного з найважливіших теоретичних і практичних завдань - розробки та впровадження адекватної щодо нових умов воєнно-економічної політики, включаючи розповсюдження ринкових відносин на воєнно-економічну сферу, пошуку оптимальних пропорцій між воєнним та цивільним секторами економіки. Недооцінка економічного аспекту оборонного будівництва, відсутність реальної та достовірної оборонно-економічної інформації заважає реформуванню Збройних Сил України, використанню потенціалу оборонної сфери в інвестиційно-інноваційній моделі розвитку національної економіки. Реально оцінюючи дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі оборонно-економічної теорії, слід зазначити, що низка теоретичних проблем щодо стратегії і тактики структурної перебудови оборонного виробництва в Україні на етапі її суспільно-економічної трансформації все ще залишається малодослідженою (розробка класифікації пріоритетності цілей структурної перебудови національної економіки; визначення напрямку дії консолідованих зусиль щодо економічного забезпечення оборони в умовах ринкових перетворень та конверсії оборонно-промислового комплексу (ОПК); вивчення ступеню впливу різних видів інновацій на ефективність розвитку оборонного та цивільного секторів; знаходження реального місця та визначення ролі ОПК в процесі розширеного суспільного відтворення тощо; запровадження технологій подвійного використання, концентрації їх на точках прориву, зміцнюючи конкурентоспроможність національної економіки, вміло використовуючи потенціал оборонної сфери для створення ядра інноваційної моделі розвитку держави). Дисертаційне дослідження повязане із планом наукової теми в обєднаному Інституті економіки НАН України “Інновації як визначальне джерело сталого економічного розвитку України” (№ ДР 0100U006257) (автором досліджений інноваційний потенціал технологій подвійного призначення), в Інституті економічного прогнозування НАН України “Структурні перетворення в економіці України та їх вплив на довгострокову економічну динаміку” (№ ДР 0102U006406) (автором досліджений взаємозвязок між науково-технічним прогресом та довгостроковим економічним зростанням), при виконанні науково-дослідних робіт за шифрами “Гортензія” (автором визначений вплив розвитку технологій подвійного призначення на стан воєнно-економічної безпеки держави) та “Економіст” (автором визначений вплив розвитку військових технологій на обороноздатність держави) на замовлення Генерального штабу Збройних Сил України. Основні положення дисертаційної роботи використано під час викладання дисципліни “Актуальні проблеми управління економікою та фінансами Збройних Сил України”; у навчальному посібнику “Економіка Збройних Сил України” в розділі “Воєнно-технічна політика України” (Національна академія оборони України); при розробці пропозицій щодо розробки Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року у відповідності до плану затвердженого Міністром оборони України (вих.У першому розділі “Теоретичні та методичні аспекти дослідження потенціалу оборонної сфери в інноваційній моделі розвитку національної економіки” визначено, що еволюційний процес в економіці здійснюється саме через інновації. Воєнно-економічний потенціал - частка економічного потенціалу держави, що виражає воєнно-економічні можливості держави, які можуть бути направлені на задоволення матеріальних потреб та на комплектування збройних сил для ведення війни: ВЕП = Кв·ЕП, де ВЕП - воєнно-економічний потенціал; Для кожної держави існує такий рівень оборонного сектора (для України - рівень оборонної достатності), зменшення якого за рахунок збільшення цивільного сектора може призвести до втрати обороноздатності держави.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ