Посттравматична задня нестабільність колінного суглоба (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

Академія медичних наук УкраїниРоботу виконано на кафедрі травматології та ортопедії № 1 КМАПО ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коструб Олександр Олексійович, Інститут травматології та ортопедії АМН України, керівник відділу спортивної та балетної травми; доктор медичних наук, професор Лоскутов Олександр Євгенович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри травматології та ортопедії; Горького Захист дисертації відбудеться 27 квітня 2004 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.606.01 в Інституті травматології та ортопедії АМН України за адресою: 01601 м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту травматології та ортопедії АМН України за адресою: 01601 м.Аналіз літературних джерел останніх 10 років свідчить про неоднозначність висвітлення анатомо-функціональних особливостей задньої хрестоподібної звязки. Все це спонукало нас до подальшого вивчення анатомо-функціональних особливостей задньої хрестоподібної звязки, місця її прикріплення до епіфіза великогомілкової кістки, зясування механізмів пошкодження задньої хрестоподібної звязки (ЗХЗ), перевірки відомих клінічних симптомів з оцінкою їх вагомості в діагностиці, діагностичних можливостей інструментальних методів, зокрема, рентгенографії, компютерної томографії, магніторезонансної томографії і артроскопії, удосконалення оперативних технологій, зокрема способу Acufex з оцінкою його ефективності і оцінки віддалених результатів. Задачі дослідження: уточнити анатомо-функціональні особливості будови ЗХЗ, прикріплення її до епіфізу великогомілкової кістки та зясувати, які структури сумково-звязкового апарату колінного суглоба мають синергічну стабілізуючу дію; провести порівняльну оцінку інформативності клінічних симптомів задньої нестабільності колінного суглоба; представлено анатомічне обгрунтування клінічних проявів, розроблена класифікація задньої нестабільності колінного суглоба;З метою уточнення анатомо-функціональних особливостей задньої хрестоподібної звязки, її звязків із іншими мякотканинними елементами суглоба, а також анатомічного обґрунтування окремих клінічних симптомів, зокрема симптому заднього зміщення гомілки (симптом "засувного ящика"), виконано анатомічне дослідження на 20 колінних суглобах трупів. Вид нестабільності Підвид нестабільності Ступінь компенсації Пошкодження капсулярно-звзочних структур Симптом заднього зміщення гомілки - виконується в положенні згинання гомілки під кутом 90? Симптом заднього підзвиху гомілки Варус тест Вальгус тест Тест рекурвації Активний тест чотириголового мяза стегна На підставі детального аналізу механізму розвитку задньої нестабільності ми відзначили, що найчастіше нестабільність розвивається у випадках прямого удару у верхню третину великогомілкової кістки спереду дозаду при зігнутому коліні, на другому місці є механізм гіперфлексії у колінному суглобі. Цей вид нестабільності обумовлено пошкодженням задньої хрестоподібної звязки, меніско-стегнових звязок, задньомедіального відділу суглобової капсули, підколінної косої, бокової великогомілкової звязок, підколінного комплексу. Порівняльна оцінка даних літератури й результатів досліджень свідчать про те, що при задній нестабільності колінного суглоба неможливо обмежуватися лише відновленням задньої хрестоподібної звязки, а в кожному випадку крім пластики задньої хрестоподібної звязки треба виконувати реконструкцію задньомедіальних і задньолатеральних формацій.Задня нестабільність є важким патологічним станом колінного суглоба, який виникає в результаті пошкодження задньої хрестоподібної звязки і інших мякотканинних суглобових та позасуглобових елементів. В експерименті на трупах встановлено, що у виникненні задньої нестабільності колінного суглоба крім пошкодження задньої хрестоподібної звязки, меніско-стегнових звязок і задньобокових структур суттєве значення має пошкодження підколінного комплексу. Порівняльний аналіз сучасних оперативних технологій дозволив рекомендувати, як оптимальну, удосконалену нами методику фірми Acufex відновлення задньої хрестоподібної звязки коліна із застосуванням подвоєнних сухожилків mm. semitendinosus et gracilis. Особистий внесок автора полягає у вивченні анатомії структур медіальної зони колінного суглоба. Особистий внесок автора полягає у розробці метода стабілізації колінного суглоба при застарілих пошкодженнях структур медіальної зони.

ОСНОВНИЙ Зміст РОБОТИ

1. Задня нестабільність є важким патологічним станом колінного суглоба, який виникає в результаті пошкодження задньої хрестоподібної звязки і інших мякотканинних суглобових та позасуглобових елементів.

2. В експерименті на трупах встановлено, що у виникненні задньої нестабільності колінного суглоба крім пошкодження задньої хрестоподібної звязки, меніско-стегнових звязок і задньобокових структур суттєве значення має пошкодження підколінного комплексу.

3. На основі співставлення клінічних симптомів з результатами оперативних втручань виділені три вида задньої нестабільності (задня, задньомедіальна і задньолатеральна).

4. Діагностика всіх видів задньої нестабільності колінного суглоба грунтується переважно на клінічних даних. Провідними симптомами є: задній підвивих гомілки, заднє зміщення гомілки, активний тест чотириголового мяза стегна.

5. Розроблена нами класифікація посттравматичної задньої нестабільності з урахуванням всіх пошкоджених структур дає можливість конкретизувати відновлення внутрішньосуглобових та білясуглобових структур.

6. Порівняльний аналіз сучасних оперативних технологій дозволив рекомендувати, як оптимальну, удосконалену нами методику фірми Acufex відновлення задньої хрестоподібної звязки коліна із застосуванням подвоєнних сухожилків mm. semitendinosus et gracilis.

7. Найбільш ефективною технологією відновлення пошкоджених білясуглобових структур медіальної зони є удосконалена нами методика остеотомії медіального надвиростка стегна з рефіксацією його проксимально і допереду.

Найбільш ефективною методикою відновлення пошкодження латеральної зони є методика Trillata, згідно якої після остеотомії латерального надвиростка стегна він фіксується металевим гвинтом у положенні проксимального натягу.

8. Проведено аналіз віддалених результатів за стандартною формою оцінки коліна IKDC (розробка інтернаціонального комітата по документації коліна). Ми одержали оцінку у 5 пацієнтів - "норма" (9 %), у 35 - "майже норма" (57,0 %), у 19 пацієнтів - "задовільно" (31,0 %) і у 2 пацієнтів - "погано" (3 %).

Перелік праць опублікованих за темою дисертації

1. Левенец В.Н., Линько Я.В. "Лавсанопластика связок коленного сустава". // Ортопедия и травматология, 1983 г., №1, с.76

Особистий внесок автора полягає в спробі анатомічної орієнтації інплантантів хрестоподібних звязок і аналізі віддалених результатів.

2. Левенец В.Н., Линько Я.В., Пляцко В.В. "Лечение нестабильности коленного сустава у спортсменов". // В кн.: III symposium damebiense orthopaedicum cum participatione Internationale - Bratislava, 1985, p.88-89

Особистий внесок автора полягає у вивченні анатомії структур медіальної зони колінного суглоба.

3. Левенец В.Н., Линько Я.В. "Диагностика и лечение переднемедиальной нестабильности". // Ортопедия и травматология, 1986, №7, с.77

Особистий внесок автора полягає у розробці метода стабілізації колінного суглоба при застарілих пошкодженнях структур медіальної зони.

4. Лінько Я.В. "Нестабільність колінного суглобу, як причина розвитку дегенеративно-дистрофічного ураження." // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми геріатрічної ортопедії", Київ, 1986

5. Линько Я.В. "Оперативное лечение хронической задней нестабильности коленного сустава". // II Українська наукова конференція з міжнародною участю з питань артроскопії колінного суглобу. (Матеріали конференції). Рівне, 1998. с.61-62

6. Линько Я.В. "Особенности постгравматических дегенеративно-дистрофических поражений коленного сустава, обусловленные повреждением сумочно-связочного аппарата". // Материалы пленума ортопедов-травматологов Украины. 1998, Киев-Одесса, раздел I, с.107-110

7. Линько Я.В. "Оперативное лечение задней нестабильности коленного сустава у футболистов". // 10th European Congress on Sports Medicine. Innsbruck-Austria, September 1999

8. Левенец В.Н., Линько Я.В., Москотин П.М. "Современные подходы к диагностике и лечению нестабильности коленного сустава". // Труды Всеукраинской научной конференции, Запорожье (16-17 сентября 1999 г.)

Особистий внесок автора полягає в розробці і аналізі результатів оперативних втручань на білясуглобових структурах при хронічній нестабільності колінного суглоба.

9. Левенец В.Н., Линько Я.В., Москотин П.М. "Сучасні підходи до діагностики та лікування нестабільності колінного суглобу". /Ортопедія, травматологія та протезування, 2000,№1, с.10-14

Особистий внесок автора полягає у вивченні стабілізуючої ролі білясуглобових структур колінного суглоба.

10. Лінько Я.В. "Анатомо-функцюнальні основи клінічних проявів задньої нестабільності колінного суглобу". // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Щупика, м. Київ, 2000. - В.9. с.47-51

11. Левенець В.М., Москотін П.Л., Лінько Я.В. "Хронічна нестабільність колінного суглоба". // Навчально-методичний посібник. Київ. 2000.30 стор.

Особистий несок автора полягає в розробці анатомо-функціональної класифікації нестабільності колінного суглоба.

12. Линько Я.В. "Диагностика и лечение задней нестабильности коленного сустава". // Вестник ортопедии, травматологии и протезирования. Киев. 2001, №1, с.106-109