Становище Чехословаччини наприкінці 80-х рр. ХХ ст. Характеристика тоталітарної системи. Загальна політична криза. Активізація суспільного життя. Оксамитова революція та початок перетворень в державі. Зміст перетворень в країні в період 1989-1992 рр.
При низкой оригинальности работы "Постсоціалістична трансформація суспільного ладу Чехословаччини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У 80-х роках тоталітарна система у країні продовжувала штучно підтримувати політичну атмосферу, яка виключала найменшу можливість реформування суспільства. Урядові економічні програми не виконувалися, спостерігалося значне сповільнення темпів зростання економіки країни. Наростали опозиційні настрої в суспільстві,що вилились в революцію, яка почалася 17 листопада 1989 р. у Празі з багатотисячних маніфестацій студентів, жорстоко розігнаних владою. Після перемоги Оксамитової революції ЧСФР стає на постсоціалістичний шлях розвитку, в державі розпочалися колосальні перетворення, як в економічній, політичній, так і суспільній сфері. У 80-х роках тоталітарна система у країні продовжувала штучно підтримувати політичну атмосферу, яка виключала найменшу можливість реформування суспільства.Відкрите зіткнення з владою почалося 17 листопада 1989 після придушення багатотисячної мирної студентської демонстрації у Празі, яка була організована в память Яна Оплетала, чеського студента, який загинув у 1939 році під час протестів проти нацистської окупації Чехії. 19 жовтня в Клубі драматургії за присутності культурних діячів, незалежних ініціатив, студентів та інших громадян був заснований Громадянський форум, який почав діалог з правлячими структурами. Громадяни приєдналися до вимог студентів та "Громадянського форуму", вимагаючи відміни статті Конституції про керівну роль КПЧ, відставки членів партії та уряду, які скомпроментували себе, проведення розслідування щодо подій 17 листопада та проведення вільних виборів. 29 листопада парламент скасував статтю конституції про керівну роль КПЧ.10 грудня президент Чехословаччини Густав Гусак пішов у відставку, і був сформований новий коаліційний уряд національної згоди, в якому комуністи і опозиція отримали однакову кількість місць. Цим Законом скасовувалась символіка комуністичних часів і натомість новий її зміст мав засвідчувати, з одного боку, традиції чехословацького державотворення, а з іншого - самобутність двох народів, які сформували федерацію єОксамитова революція в Чехословаччині стала початком колосальних реформ та ознаменувала крах тоталітарного комуністичного режиму. 10 грудня президент Чехословаччини Густав Гусак пішов у відставку, і був сформований новий коаліційний уряд національної згоди, в якому комуністи і опозиція отримали однакову кількість місць. 29 грудня 1989 реорганізований парламент обрав своїм головою Олександра Дубчека, головного ініціатора курсу реформ 1968-1969 років, відомих як "Празька весна", а президентом ЧССР - письменника, правозахисника, главу "Громадського форуму" Вацлава Гавела. У травні був прийнятий закон про вільне підприємництво, а в червні були проведені перші вільні вибори і сформовано новий уряд, який здійснив радикальні економічні реформи. Словацькі політики були не згодні з існуючою формою федерації, і після тривалих переговорів 1 грудня 1990 р. законодавчим порядком був змінений федеральний устрій, переглянута компетенція федеральних і республіканських органів.
План
План
1. Становище Чехословаччини наприкінці 80-х рр. ХХ ст. Активізація суспільного життя
2. Оксамитова революція та початок перетворень в державі
Висновок
Список літератури
Вывод
Оксамитова революція в Чехословаччині стала початком колосальних реформ та ознаменувала крах тоталітарного комуністичного режиму. 29 листопада парламент скасував статтю конституції про керівну роль КПЧ. 10 грудня президент Чехословаччини Густав Гусак пішов у відставку, і був сформований новий коаліційний уряд національної згоди, в якому комуністи і опозиція отримали однакову кількість місць.
Була здійснена "реконструкція" парламенту, де КПЧ втратила більшість. Припинили свою діяльність і органи та організації КПЧ в армії, прикордонних військах, військах МВС, корпусі національної безпеки, органах прокуратури, юстиції тощо.
29 грудня 1989 реорганізований парламент обрав своїм головою Олександра Дубчека, головного ініціатора курсу реформ 1968-1969 років, відомих як "Празька весна", а президентом ЧССР - письменника, правозахисника, главу "Громадського форуму" Вацлава Гавела.
1990 р. став новим етапом у розвитку Чехословаччини. У травні був прийнятий закон про вільне підприємництво, а в червні були проведені перші вільні вибори і сформовано новий уряд, який здійснив радикальні економічні реформи. Восени 1990 р. був прийнятий закон про реституцію: повернення колишнім власникам націоналізованого майна. Була розпочата мала, а згодом і велика приватизація.
У цей час загострилась національна проблема. Словацькі політики були не згодні з існуючою формою федерації, і після тривалих переговорів 1 грудня 1990 р. законодавчим порядком був змінений федеральний устрій, переглянута компетенція федеральних і республіканських органів. Змінилась назва країни - вона стала називалась Чехо-Словацькою Федеративною Республікою (ЧСФР). У країні цілеспрямовано формувалась нова модель розвитку засновано на принципах ринкової економіки і ліберальної демократії.
Після падіння комуністичного режиму в країні загострилося національне питання: у Словаччині дедалі сильнішим ставав рух за її відокремлення від Чехії. Прагнення словаків до національної незалежності та економічні суперечності між двома республіками стали основною причиною поділу країни.1 січня 1993 р. Чехословацька Федерація за згодою обох сторін була поділена на дві держави - Чеську і Словацьку Республіки. Після "оксамитового розлучення" в обох державах були проведені президентські вибори. Президентом Чеської Республіки став В. Гавел, який був переобраний і на другий термін, а Словацької - М. Ковач, якого на наступних виборах змінив Р. Шустер.
Отже, в період з 1989 по 1992 роки Чехословаччина здійснила перехід від соціалістичної до ліберальної системи і рішучо стала на шлях демократичних перетворень.
Список литературы
1. Волков В.К. Узловые проблемы новейшей истории стран Центрально и Юго-Восточной Европы. - М., 2000. - 480 с.
2. Восточная Европа: 20 лет социальной трансформации: Сборник научных трудов / РАН. ИНИОН. Центр науч. - информ. исслед. глобал. и регионал. проблем.; Отв. ред. Игрицкий Ю.И., Шаншиева Л.Н. - М.: ИНИОН РАН, 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://books. google.com.ua/books? id=NZ6PAWAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
3. Газін В. П, Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 2002 роки). - К., 2004.
4. Історія Центрально-Східної Європи: Посібник для студентів історичних ф-тів/За ред.Л. Зашкільняка. - Львів: ЛНУ ім.І. Франка, 2001
5. Мельниченко Б.Б. Політико-правові перетворення в Центрально-Східній Європі наприкінці ХХ ст. - Львів, 2012. - 204 c.
6. Яровий В.І. Історія західних та південних словян у ХХ ст. Курс лекцій. - К.: "Либідь", 1996. - 416 с.
7. Яровий В.І. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн. XX століття: підручник для вузів. - Київ: Генеза, 2005. - 814 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы