Постмодерністський образ світу (на матеріалі західноєвропейських та американських романів 80-х років ХХ століття) - Автореферат

Національна академія наук України Інститут літератури ім.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано у відділі світової літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, завідувач відділом світової літератури та компаративістики Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту літератури ім.Специфіка культури, науки і літератури кінця ХХ століття повязана зі зміною (інакше її можна позначити терміном “деконструкція”) модерністської ідейно-ціннісної парадигми, що склалася за часів Відродження та у післяренесансний період, і яка на сучасному етапі щільно повязана з постмодерністською системою поглядів на людину і світ. Аналіз постмодерністського образу світу у західноєвропейських та американських романах 80-х рр. дозволяє, по-перше, визначити світоглядну і художню домінанту сучасної епохи, оскільки постмодернізм виступає не тільки як один з провідних стилів у літературі, а й як певна тенденція у культурі ХХ століття; а, по-друге, дає уявлення про принципи художньої організації та концептуальний ряд постмодерністського роману. розглянути на матеріалі європейських і американських романів 80-х рр. деякі з основних складових постмодерністської картини світу, що визначені дисертантом як “митець і текст”, “світ як текст” та “скасування історії”; Це перш за все теорія деконструкції Ж.Дерріда, його критика принципу “центрації”, логоцентризму, що панував у новоєвропейському мисленні; “археологія знання” М.Фуко; підходи до тексту, які є характерними для Р.Барта, Ю.Крістевої, Ж.Дельоза, Ф.Гваттарі (концепції “смерті автора”, поняття пастишу, нонселекції, метаоповіді, інтертекстуальності та ін.); культурологічні концепції Ж.-Ф.Ліотара, Ж.Бодрійяра, М.Епштейна, І.Ільїна та ін.; погляди на постмодернізм як явище, характерне для кризових періодів у розвитку культури (У.Еко та Д.Затонського); розуміння специфічних рис постмодерністської художньої практики у І.Хассана, Х.Блума, Д.Фоккема, Т.Дана, П. де Мана та ін. Вперше крізь призму трьох складових постмодерністського образу світу (“митець і текст”, “світ як текст” та “скасування історії”) проаналізовано відповідно романи П.Зюскінда “Запахи”, К.Рансмайра “Останній світ”, Дж.Хеллера “Уяви собі картину”.Кожен з них присвячений одному з ключових, на думку дисертанта, аспектів постмодерністського образу світу (“митець і текст”, “світ як текст” та “скасування історії”), які розглядаються на матеріалі конкретних літературних творів. У першому параграфі - “Митець і текст у модернізмі та постмодернізмі”-проаналізовано теоретичні аспекти усвідомлення постаті митця у відповідних до назви парадигмах. У той же час розвиток ідеї текстуальності у напрямку осмислення емпіричної реальності і ствердження можливості осягнення обєктивної реальності за допомогою категорій і принципів аналізу реальності художньої, призводить до розуміння всього світу як тексту, що, в свою чергу, руйнує кордони художньої реальності, її цілісність і впорядкованість, бо зникає тло, відносно якого текст виступає такою впорядкованістю. Третій розділ дисертації - “Останній світ” К.Рансмайра: позбавлення від тексту чи непозбутність тексту?” - присвячений аспекту постмодерністського образу світу, який позначено “світ як текст”. У першому його параграфі “Світ як текст: розуміння художньої реальності у модернізмі та постмодернізмі” розглядається специфіка потрактувань художньої реальності у відповідних парадигмах, а також розуміння тексту як самодостатньої реальності і світу як тексту.

Основний зміст дисертації