Рішення, ухвали, постанови судів як процесуальна гарантія діяльності по застосуванню права. Вимоги щодо судового рішення. Набрання чинності рішення суду. Ухвали суду першої інстанції. Апеляційне оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції.
Поняття і види судових постанов 1. Рішення, ухвали, постанови судів як процесуальна гарантія діяльності по застосуванню права; ІІІ. Вимоги, яким має відповідати судове рішення 1. законність і обґрунтованість; 2. правильне застосування норм матеріального та процесуального права; 3. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання 1. обовязкове; 2. факультативне; VI. Субєктивні межі законної сили судового рішення ; VIII Ухвали суду першої інстанції IX. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації І Вступ В умовах створення правової держави все більшого значення набувають соціально-економічні, політичні та особисті права і свободи громадян України. Одним з найважливіших засобів, який забезпечує реалізацію цих прав, є судова система держави. Сфера судового захисту суб’єктивних прав у правовій державі постійно розширюється, тому що саме суд забезпечує правильний і своєчасний розгляд і вирішення цивільно-правових спорів, здійснення правосуддя у цивільних справах. Судовий захист - найвища гарантія забезпечення прав, свобод та інтересів громадян, оскільки правове становище суду, його функції створюють переваги в забезпеченні законності. Багато питань, які охоплює ця проблема, досліджені недостатньо повно, що негативно впливає на практику застосування чинного законодавства. Постанови суду, якими вирішуються лише окремі питання, заявлені перед судом особами, котрі беруть участь у справі, в заявах і клопотаннях, і що виникли самостійно в процесі порушення, розвитку і припинення судочинства у справі, називаються ухвалами. Залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають, судові рішення (як і позови) поділяються на види: про присудження до виконання (або утримання від виконання) певних дій; про визнання наявності (або відсутності) правовідносин (або юридичних фактів); конститутивні - про перетворення правовідносин. Заочним визнається рішення, постановлене судом у відсутності відповідача, який був викликаний в судове засідання і не зявився та не надіслав письмової заяви про розгляд справи у його відсутності. За чинним ЦПК (ч. 2 ст. 172) суд може розглянути справу при неявці особи, яка бере у ній участь, якщо відомості про причини неявки відсутні або причини неявки будуть визнані неповажними, за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін та коли немає потреби заслуховувати пояснення особи, яка не зявилася. В рішенні від імені України дається оцінка спірної вимоги чи правовідносин та діям заінтересованих осіб. Пленум Верховного Суду України у постанові № 11 від 29 грудня 1976 р. «Про судове рішення» в п. 1 (в редакції постанови № 15 від 25 травня 1998 р.) звертає увагу судів на те, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права. Суд не може покласти на відповідача обовязок виконати певні дії за умови виконання зустрічних дій з боку позивача або настання певних подій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
