Посольський корпус України та Німеччини як фактор розвитку двосторонніх відносин - Статья

ПОСОЛЬСЬКИЙ КОРПУС УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН„Сьогодні між Україною та Німеччиною налагоджено досить потужне політичне та економічне співробітництво, яке наразі не використовує більшості свого потенціалу і потребує нового імпульсу”, - зазначалося у Щорічному (2011 року) посланні Президента України Верховній Раді України. Дотепер Україну в Бонні та Берліні представляли шість послів: Іван Пісковий (з березня 1992 року по червень 1994 року, на його каденцію припадають: офіційний візит Федерального канцлера Гельмута Коля до України 9-10 червня 1993 року, неофіційний візит Президента України Леоніда Кравчука до Німеччини 22-24 жовтня 1993 року, візит Премєр-міністра України Леоніда Кучми до Бонна та Мюнхена 4-6 травня 1993 року, обмін візитами керівників зовнішньополітичних відомств - Клаус Кінкель відвідав Київ 15-16 лютого 1993 року, Анатолій Зленко - Бонн 22-23 лютого 1994 року), Юрій Костенко (з грудня 1994 року по вересень 1997 року, на його каденцію припадають: офіційний візит Президента України Леоніда Кучми до Німеччини 3-6 липня 1995 року, офіційний візит Федерального канцлера Гельмута Коля до України 2-4 вересня 1996 року, чотири зустрічі на вищому рівні на міжнародних форумах, обмін офіційними візитами глав парламентів - делегація Верховної Ради України на чолі з Олександром Морозом відвідала Німеччину 25-29 квітня 1995 року, делегація Бундестагу на чолі з Рітою Зюсмут - Україну 22-23 липня 1996 року, а також обмін офіційними візитами міністрів закордонних справ - Геннадій Удовенко відвідав Бонн 17-19 квітня 1997 року, Клаус Кінкель - Київ 29-30 липня 1997 року), Анатолій Пономаренко (з жовтня 1997 року по січень 2004 року, на його каденцію припадають: чотири раунди українсько-німецьких консультацій на вищому рівні (28-29 травня 1998 року в Бонні, 8-9 липня 1999 року в Києві, 11-12 липня 2000 року в Лейпцигу та 6 грудня 2001 року в Києві), робочий візит Президента України Леоніда Кучми до Берліна 18-20 січня 2001 року, державний візит в Україну Федерального президента Романа Герцога 3-6 лютого 1998 року, офіційний і робочий візити в Німеччину Голови Верховної Ради України Івана Плюща відповідно 30 травня - 1 червня 2001 року та 29-30 травня 2000 року, офіційний візит в Україну Президента Німецького Бундестагу Вольфганга Тірзе 14-17 травня 2003 року, два робочих візити до Німеччини Премєр-міністра України Віктора Ющенка влітку 2000 року, робочий візит Премєр-міністра України Віктора Януковича 8-10 квітня 2003 року, сім візитів до Німеччини міністрів закордонних справ України та два візити до Києва Федерального міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера (офіційний - 22-23 червня 2000 року, робочий - 7-8 квітня 2003 року), Сергій Фареник (з лютого 2004 року по липень 2005 року, на його каденцію припадають: пяті українсько-німецькі консультації на вищому рівні в Берліні 19-20 лютого 2004 року, робочий візит Президента України Віктора Ющенка до Берліна 8-9 березня 2005 року, робочий візит до Мюнхена Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка 6-8 лютого 2004 року та робочий візит до Києва Федерального міністра закордонних справ Йошки Фішера разом із польським колегою Адамом Ротфельдом 21 березня 2005 року), Ігор Долгов (з грудня 2005 року по травень 2008 року, на його каденцію припадають: чотири робочих візити до Німеччини Президента України Віктора Ющенка: 3-4 жовтня 2006 року, 8-10 лютого, 21-22 липня та 3 жовтня 2007 року, робочий візит до Берліна Премєр-міністра України Віктора Януковича 28 лютого 2007 року, три робочих візити до Німеччини міністрів закордонних справ України і три робочих візити до Києва Федерального міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, два з яких проходили у рамках багатосторонньої дипломатії) та Наталія Зарудна (з вересня 2008 року по теперішній час, на її каденцію припадають: офіційний візит до Берліна Президента України Віктора Януковича 30 серпня 2010 року, офіційний візит Голови Верховної Ради України Володимира Литвина 16-17 червня 2010 року, два робочих візити Премєр-міністра України Юлії Тимошенко 6-7 лютого та 8-10 грудня 2009 року, вісім робочих візитів до Німеччини міністрів закордонних справ України та два робочих візити до Києва керівників зовнішньополітичного відомства Німеччини). Середній вік на момент призначення на посаду посла України в Німеччині - трохи менше 50 років, стаж роботи на дипломатичній службі - в середньому 16 років, при тому що, наприклад, Сергій Фареник до того взагалі не мав до неї відношення. Натомість середній вік на момент призначення на посаду посла Німеччини в Україні складає 59 років, що значно перевищує український показник. У 1989 році Еберхард Гайкен змінив Александра Арно на посаді постійного заступника посла в Радянському Союзі, а у 1996 році - на посаді посла в Україні.

1. Модернізація України - наш стратегічний вибір : Щорічне послання Президента України до Верховної Ради України. - К., 2011. - с. 133.

2. Ковалев Ан. Азбука дипломатии (изд. 3-е, перераб. и доп.). - М., - «Международные отношения». - 1977. - стр. 207.

3. Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918 // Головний редактор Ярослав Пеленський. - Київ, Філадельфія. - 1995. - с. 266.

4. Джон Вуд, Жан Сере. Дипломатический церемониал и протокол. Принципы, процедура и практика. - Издательство «Прогресс». - Москва. - 1974. - с. 35.

5. Касьянов, Георгий. Украина 1991-2007: очерки новейшей истории. - К.: Наш час, 2008. - стр. 114.

6. Молодь України. - №28. - 1994. - 1 квітня.

Размещено на .ru