Аналіз теорій українського націотворення. Питання українського націотворення як феномену усвідомленого обрання культурних ознак середовища, у якому мешкає людина. Виявлення закономірностей націотворення на прикладі родини Карла фон Ґродзінського.
При низкой оригинальности работы "Пошуки національної ідентичності в родині волинського дворянина Карла фон Ґродзінського (початок ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Пошуки національної ідентичності в родині волинського дворянина Карла фон Ґродзінського (початок ХХ ст.)Сучасній науці відомі три теорії українського націотворення: 1) теорія «споконвічності» - українці існують стільки, скільки існує людина сучасного типу; 2) теорія «єдиної колиски» - загальноприйнята в Радянському Союзі; 3) теорія автохтонності, яка ототожнює українську націю з народом й етнічно-мовними критеріями та походить від народницької школи Михайла Грушевського. Історія родини Ґродзінських на Волині почалася наприкінці ХІХ ст., коли Карл фон Ґродзінський купив маєток у селі Линеві. «Росіянка» Лизавета жила в Петербурзі до 1959 р. Ірина Левчанівська з батьком Левчанівським Олександром Митрофановичем відвідувала тітку в Ленінграді в 1953 р. й згадувала цікавий епізод розмови. Катюша Пілле, так звали доньку Олександра Ґродзінського після шлюбу з Анрі Пілле, усе життя прожила у Франції, добре розмовляла російською мовою, любила свою батьківщину - Україну, але себе вважала росіянкою . Головна українська рада та Союз визволення України утворили Загальну українську раду, що стала єдиним найвищим представницьким органом українського народу в Австро-Угорщині; група національно свідомої інтелігенції з Києва, Полтави, Харкова, Катеринослава, Одеси й Чернігова надіслали на адресу депутатів Думи меморандум, у якому вимагали політичних прав для українців, Рада Товариства українських поступовців зголосила програму боротьби за автономію України; формувалися нелегальні структури, де активними були соціал-демократи [6, с.
Список литературы
1. Левчанівська І. Сенаторка / І. Левчанівська. Львів ; Дубно ; Луцьк: «Джерело» ; «Надстиря», 2004. 258 с.
2. Левчанівська І. О. Далеке і близьке / І. О. Левчанівська. Луцьк: Надстиря, 2000. 216 с.
3. Левчанівська І. Памяті моєї мами Олени Левчанівської: у 110 річницю з дня народження / Ірина Левчанівська // Літопис Волині. Вінніпег, 1992. Ч. 17-18. С. 145-150.
4. Левчанівська І. Олена Левчанівська про першу світову війну: «Щоденник». Статті / Ірина Левчанівська // Документально-художня проза про першу світову війну: матеріали і тези доп. та повідомл. міжнар. наук.- практ. конф. 23-26 жовтня 1994 р. Луцьк, 1994. С. 130-134.
5. Короленко В. Волинська губернія очима Короленка з «Історія мого сучасника» / Володимир Короленко // «Роде наш красний...». Волинь у долях краян і людських документах. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1994. Т. 1. С. 5-17.
6. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ - ХХ століття: навч. посіб. для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв / Ярослав Грицак. К.: Ґенеза, 1996. 360 с.
7. Старосольський Ю. Шляхами предків / Юрій Старосольський // Записки наукового товариства Шевченка / [ред. У. Старосольської]. 1991. Т. ССХ (210). С. 3-117.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
