Пошук нових вітчизняних рослинних джерел елагової кислоти - Автореферат

УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ ПОШУК НОВИХ ВІТЧИЗНЯНИХ РОСЛИННИХ ДЖЕРЕЛ ЕЛАГОВОЇ КИСЛОТИРобота виконана на кафедрі ботаніки Української фармацевтичної академії, Міністерство охорони здоровя. Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Українська фармацевтична академія, завідувач кафедрою ботаніки Українська фармацевтична академія, завідувач кафедрою фармакогнозії доктор фармацевтичних наук, професор З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м.Харків, вул.В процесі виробництва «Альтану» (оригінального фенольного препарату з суплідь вільхи клейкої ТФС 42-42У-4/42/37-883-98) утворюється як побічний продукт виробництва в значних кількостях неочищена елагова кислота, що за результатами фармакологічного скрінінгу має біологічну активність. Зважаючи на вищесказане, пошук доступних вітчизняних джерел елагової кислоти та відпрацювання технології її отримання з офіцинальної сировини - суплідь вільхи при комплексній переробці сировини є актуальним і перспективним. Метою нашої роботи явився пошук додаткових сировинних джерел елагової кислоти, дослідження хімічного складу фенольних сполук цих рослин, кількісне визначення їх вмісту, а також розробка технології отримання неочищеної елагової кислоти з суплідь вільхи, та її стандартизація. Для досягнення цієї мети потрібно було вирішити слідуючи задачі: вивчити якісний склад фенольних сполук рослин вітчизняної флори, аналізуючи сировину на наявність елагової кислоти та інших фенолкарбонових кислот, флавоноїдів та дубильних речовин; вилучити компоненти фенольної природи в індивідуальному стані та встановити їх структуру; розробити технологію одержання неочищеної елагової кислоти з суплідь вільхи в безперервному технологічному циклі отримання «Альтану»-субстанції, а також застосувати її на інших видах сировини, що містить елагову кислоту чи елаготаніни;Результати проведених якісних реакцій та хроматографічних досліджень на папері та тонкому шарі сорбенту свідчать про те, що всі рослини, які вивчались, вміщують значні кількості фенольних сполук, співвідношення різних груп цих сполук різне та індивідуальне для кожного виду. Також ряд фізичних та фізико-хімічних показників (див. табл.2) дозволив ідентифікувати сполуку 2 як 3,4,5-триоксибензойну, або галову, кислоту. Ацетилювання сполуки 4 приводить до утворення тетраацетату елагової кислоти, порівняння наслідків хроматографування в ряді систем розчинників, даних елементного аналізу, УФ-, ІЧ-спектроскопіі дозволили охарактеризувати сполуку 4 як дилактон гексаоксидифенової кислоти, або елагову кислоту. Результати лужної деструкціі, кількісного лужного гідролізу, аналіз зсувів спектрів в УФ-області при додаванні іонізуючих та комплексоутворюючих домішок, в порівнянні з достовірними зразками оксикоричних кислот довели, що сполука 5 - це 3,4-диоксикорична (кофейна) кислота, сполука 6 - 3-О-кофеіл-D-хінна (хлорогенова) кислота, сполука 7 - 5-О-кофеіл-D-хінна (неохлорогенова) кислота, сполука 8 - ізохлорогенова киста (суміш 3,4-, 3,5-і 4,5-О-дикофеіл-D-хінних кислот). На підставі проведеного комплексу досліджень встановлено, що сполука 9 - 3,5,7,4/-тетраоксифлавон (кемпферол); сполука 10 - 3,5,7,3/,4/-пентаоксифлавон (кверцетин); сполука 11-3,5,7,3/,4/,5/-гексаоксифлавон (мірицетин), сполука 12 - кверцетин-3-О-b-D-галактопіранозид (гіперозид).Проведений аналіз літературних даних про хімічний склад, застосування в народній та науковій медицині, дозволив вибрати декілька десятків рослин для подальшого вивчення. Проведені попередні хімічні дослідження показали наявність різних груп фенольних сполук в досить великих кількостях у всіх рослин, що аналізувались. Результати аналізу підтвердили доцільність подальшого вивчення листків берези повислої, пагонів малини звичайної, вишні звичайної, тополі білої, груші звичайної сливи домашньої, липи серцелистої, горіха грецького як джерел елагової кислоти. З пагонів та листків 21 виду рослин в індивідуальному стані вилучено 12 сполук фенольної природи, які на підставі фізичних, фізико-хімічних та хімічних досліджень ідентифіковані з похідними бензойної кислоти - протокатеховою, галовою кислотами, етилгалатом та елаговою кислотою; з похідними коричної кислоти - кофейною, хлорогеновою, нео-та ізохлорогеновими кислотами; похідними флавоноїдів - кемпферолом, кверцетином, мірицетином та гіперозидом. Розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти в отриманому комплексі «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи, що базується на спектрофотометричному методі в розрахунку на елагову кислоту-стандарт.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведений аналіз літературних даних про хімічний склад, застосування в народній та науковій медицині, дозволив вибрати декілька десятків рослин для подальшого вивчення. Проведені попередні хімічні дослідження показали наявність різних груп фенольних сполук в досить великих кількостях у всіх рослин, що аналізувались.

Результати аналізу підтвердили доцільність подальшого вивчення листків берези повислої, пагонів малини звичайної, вишні звичайної, тополі білої, груші звичайної сливи домашньої, липи серцелистої, горіха грецького як джерел елагової кислоти.

З пагонів та листків 21 виду рослин в індивідуальному стані вилучено 12 сполук фенольної природи, які на підставі фізичних, фізико-хімічних та хімічних досліджень ідентифіковані з похідними бензойної кислоти - протокатеховою, галовою кислотами, етилгалатом та елаговою кислотою; з похідними коричної кислоти - кофейною, хлорогеновою, нео- та ізохлорогеновими кислотами; похідними флавоноїдів - кемпферолом, кверцетином, мірицетином та гіперозидом.

Розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти в отриманому комплексі «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи, що базується на спектрофотометричному методі в розрахунку на елагову кислоту-стандарт.

Визначений кількісний вміст оксикоричних кислот спектрофотометричним методом в розрахунку на хлорогенову кислоту у пагонах 8 видів рослин. Перспективними джерелами похідних оксикоричних кислот можуть бути пагони тополі білої (понад 4%) та сливи домашньої (понад 3 %), а також пагони черешні звичайної та бузку звичайного (2,05 і 1,83 % відповідно).

Визначений кількісний вміст флавоноїдних сполук в органах 9 видів рослин спектрофотометричним методом в розрахунку на гіперозид. Перспективними джерелами флавоноїдних сполук можуть бути листки берези повислої, пагони тополі білої, листки клену польового (0,99; 0,98 i 0,74 % відповідно).

В пагонах та листках досліджуваних рослин визначений кількісний вміст дубильних речовин за допомогою двох методів: метода ДФ ХІ видання та метода комплексонометріі. Отримані дані підтверджують те, що метод ДФ XI видання дає дуже завищені результати ( в 8-25 разів). Перспективними рослинами для отримання дубильних речовин є шипшина собача ( пагони - понад 6% дубильних речовин за методом комплексонометрії) та малина звичайна, клен польовий, граб звичайний (листки - 4,52, 5,31 та 6,70 % дубильних речовин відповідно).

Розроблений спосіб вилучення елагової кислоти для суплідь вільхи випробуваний на нових видах сировини. Вибрані найперспективніші рослини для отримання елагової кислоти. Ними можуть стати: пагони горіха волоського, верби білої, дуба звичайного, липи серцелистої, тополі білої, малини звичайної.

Розроблена технологія одержання комплексу «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи клейкої, що має антиоксидантну та кардіопротекторну дію, оформлена лабораторним регламентом і апробована в умовах НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Розроблений проект ТФС на комплекс «неочищена елагова кислота», в який включена методика кількісного визначення елагової кислоти, що буде впроваджена на НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Современные направления исследования танинов //Лекарства-человеку междунар. сб. науч. тр. IV науч.-практ. конф. по созданию и апробации новых лекарственных средств, 4-5 июля 1997 г., г. Москва. -Т.IV. -М., 1997. -С.457-465.

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Поиск новых источников эллаговой кислоты //Фармаком. -1998. -№ 6. -С. 44-45, 62.

Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г. Елагова кислота, поширеність у рослинному світі та аспекти біологічної дії //Провизор. -1998. -№ 22. С.42-43.

Малий В.В. Пошук фенолвміщуючих рослин серед представників флори України //Фізіологічно активні речовини. - 1999- № 1(27). -С.108-110.

Малый В.В. Подтверждение аутентичности соединений, выделенных из отечественных растений, с эллаговой кислотой //Провизор. -1999. -№4. - С. 54.

Малий В.В., Хворост О.П., Сербін А.Г. Пошук нових рослинних джерел поліфенольних сполук //Четверта міжнар. конф. з мед. ботаніки:Тез. доп. -К., 1997. - С.414.

анотація

Малий В.В. Пошук нових вітчизняних рослинних джерел елагової кислоти. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. -Українська фармацевтична академія, Харків, 1999.

Вивчений якісний склад фенольних сполук пагонів 21 рослин родин розоцвіті, березові, вербові, липові, кленові тощо. З 21 видів рослин виділено в індивідуальному стані 4 похідних бензойної кислоти, 4 похідних коричної кислоти, 4 флавоноїдних похідних. Структура сполук встановлена за допомогою фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів.

Розроблена технологія одержання комплексу «неочищена елдагова кислота» з суплідь вільхи при комплексній переробці сировини в технологічному циклі отримання «Альтану»-субстанції. Дана технологія застосована для інших видів сировини, що містить вільну елагову кислоту чи елаготаніни.

Розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти за допомогою спектрофотометричного метода в розрахунку на елагову кислоту-стандарт в отриманому комплексі. Проведено визначення в ряді рослин кількісного вмісту оксикоричних кислот, флавоноїдних сполук (спектрофотометричним методом в розрахунку на хлорогенову кислоту та гіперозид відповідно) та дубильних речовин.

Розроблено НТД на комплекс «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи, що має антиокисдантну та кардіопротекторну дію.

Ключові слова: фенольні сполуки, елагова кислота, рослини флори України.

Малый В.В. Поиск новых отечественных растительных источников эллаговой кислоты. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. -Украинская фармацевтическая академия, Харьков, 1999.

Изучен качественный состав фенольных соединений (фенолкарбоновых кислот, флавоноидных агликонов и гликозидов, дубильных веществ и их компонентов) побегов 21 видов растений семейств розоцветные, березовые, ивовые, кленовые и т.д. Из 21 вида растений выделено в индивидуальном состоянии 4 производных бензойной кислоты (протокатеховая, галовая кислоты, этилгаллат и эллаговая кислота); 4 производных коричной кислоты (кофейная, хлорогеновая, нео- и изохлорогеновая кислоты); 4 флавоноидных производных (кемпферол, кверцетин, мирицетин и гиперозид). Структура соединений установлена с помощью физических, физико-химических и химических методов ( установление элементного состава, температуры плавления, молекулярной массы, величин Rf при хроматографировании в ряде систем растворителей, оптической активности, максимумов поглощения в УФ-области и полос поглощения в ИК-области спектра, результатов кислотного и щелочного гидролиза, ацетилирования и метилирования, щелочной деструкции).

Исходя из результатов предварительного химического изучения почти все растения, которые изучались содержат дубильные вещества. Определение количественного содержания дубильных веществ проводили при помощи метода перманганатометрии ГФ XI издания и метода комплексометрии. Полученные данные свидетельствуют о том, что методом перманганатометрии более целесообразно анализировать сырье на содержание общего количества фенольных соединений, чем дубильных веществ, поэтому вывод о количественном содержании дубильных веществ делали на основании комплексометрического метода. Перспективными источниками дубильних веществ могут быть: шиповник собачий (побеги содержат более 6% дубильных веществ), малина обыкновенная (листья - 4,52%), клен полевой (листья - 5,31%), граб обыкновенный (листья - 6,7%).

Проведено определение в ряде растений количественного содержания оксикоричных кислот и флавоноидов спектрофотометрическим методом в расчете на хлорогеновую кислоту и гиперозид соответственно. Так, перспективными источниками: - оксикоричных кислот могут быть побеги тополя белого, сливы домашней, черешни и сирени обыкновенной;

- флавоноидных веществ - листья березы повислой, листья клена полевого, тополя белого.

Разработана технология получения комплекса «неочищенная эллаговая кислота» из соплодий ольхи в комплексной переработке сырья в технологическом цикле получения «Альтана»-субстанции. Установлены оптимальные технологические параметры получения этого комплекса из соплодий ольхи: РН среды 4-4,5; температура отстаивания 2-ЧОС; время отстаивания 12-16 часов. Данная технология применена для других видов сырья, содержащего свободную эллаговую кислоту или эллаготаннины. Перспективными источниками ее получения являются побеги ивы белой, дуба обыкновенного, ореха грецкого, липы серцелистной, тополя белого, малины обыкновенной. Для оптимизации технологического процесса определены технологические параметры сырья - побегов ивы белой и малины обыкновенной ( потеря в весе при высушивании, зольность, удельная масса, объемная масса, насыпная масса, порозность, пористость, коэффициент поглощения экстрагента сырьем при использовании в качестве экстрагентов воды, 30 %-ного и 70%-ного этилового спирта. Очищенная эллаговая кислота может быть предложена в качестве стандарта при количественном определении ее в полученном комплексе.

Разработана методика количественного определения эллаговой кислоты спектрофотометрически методом в расчете на эллаговую кислоту-стандарт в полученном комплексе «неочищенная эллаговая кислота».

Разработана НТД на комплекс «неочищенная эллаговая кислота» из соплодий ольхи, обладающий антиокисдантным и кардиопротекторным действием.

Ключевые слова: фенольные соединения, эллаговая кислота, растения флоры Украины.

Maliy V.V. Search of new domestic plant sources of ellagic acid. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Master of Pharmacy in speciality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. - The Ukrainian Academy of Pharmacy, Kharkov, 1999.

Qualitative composition of phenolic compounds of shoot connections of 21 plant species of Rosaceae, Betulaceae, Salicaceae, Aceraceae ect. families. In individual state 4 derivatives of benzonic acids, 4 derivatives of cinnamom acids and 4 derivatives of flavonoids have been isolated from 21 species of plants. The structure of the connections has been established with the help of physical physicochemical and chemical methods.

Technology of obtaining of the complex «crude ellagic acid» with prevalence of ellagic acid from an alder fruits in complex processing in technological cycle on obtaining «Altanum» substance. The given technology is applied for other kinds of raw material containing free ellagic acid or ellagitannins.

The technique of quantitative definition ellagic acid by spectrophotometry method in account on an ellagic acid - standard in the received complex «crude ellagic acid» has been developed. The definition in a number(line) of plants of the quantitative contents oxycinnamon of acids, flavonoid of connections (by spectrophotometry method in account on chlorogenic acid and hiperosid ) and tannins has been carried out.

Is NTD on a complex «crude ellagic acid» compounds from fruits of an alder having antioxydant and cardioprotect activities has been carried out.

Key words: phenolic compounds, an ellagic acid, plant of Ukraine.

Підписано до друку 25.05.1999 р.

Формат видання 145 х 215

Папір для множильних апаратів

Тираж 100 примірників. Зам. №

Размещено на .ru